Гіпсова штукатурка на силікатну цеглу. Як правильно обштукатурити цегляну…

Як правильно поштукатурити цегляну стіну: покрокова інструкція

Цегла. сам по собі надійний і міцний будматеріал. Однак, якщо говорити про неї в контексті декору квартири або будинку, то вона доречна далеко не у всіх інтер’єрах і стилях. Тому пропонуємо розглянути способи, як поштукатурити цегляну стіну своїми руками.

Вибираємо правильну суміш

Оздоблення цегли хоч і вважається чорновою роботою, але це дуже важливий елемент у ремонті. Адже саме від неї залежатиме те, наскільки стіни рівні та гладенькі, і який далі матимуть вигляд плитка, шпалери або інше обране вами облицювання. Тому варто вельми серйозно поставитися до цього етапу роботи і вибрати хороші матеріали.

Для того щоб зрозуміти, який же склад обирати для оштукатурювання стін, потрібно розглянути кожен з них окремо.

Цементно-піщана суміш (ЦПС)

Один із найпоширеніших і найдоступніших за ціною видів. Її можна приготувати своїми руками, замішавши цемент із піском у співвідношенні 1:3 з невеликою кількістю води. Однак радимо купувати таку суміш уже в магазинах, оскільки в ній гарантовано буде хороший склад. Такий розчин доволі простий у застосуванні, проте мінусом є те, що він застигає близько чотирьох тижнів.

Вапняна

Також можна виготовити самому. Для цього в таз або відро помістіть гашене вапно і додайте до нього пісок у співвідношенні 1:5, після чого влийте води стільки, скільки необхідно для отримання однорідної маси. Ця суміш відмінно підійде в приміщеннях, де спостерігається підвищена вологість.

Гіпсова штукатурка

Її можна назвати “косметичною”, оскільки цей матеріал не підходить для сирих приміщень, а також там, де внутрішні перекриття схильні до ударів, вібрацій і будь-яких механічних впливів. Однак є і плюси. такий склад застигає протягом 5-7 днів.

Після того, як ми розглянули три варіанти штукатурних оздоблень, можна зробити для себе вибір, чим краще штукатурити цегляні стіни всередині будинку. Однак радимо зупиниться на ЦПС, оскільки і гіпс, і вапно істотно поступаються їй за міцністю.

Готуємо стіни

Перш ніж говорити про підготовку до штукатурки цегляних стін, варто зазначити, що кладка не повинна бути зовсім свіжою. Їй треба дати час на усадку. Інакше навіть найміцніша штукатурка швидко вкриється тріщинами і облетить. Пропонуємо покроково вивчити весь процес.

Чистка

Перш за все, необхідно очистити кладку від бруду і пилу. Якщо це оздоблення не перше, то демонтуйте старе покриття, прочистіть щіткою з металевою щетиною простір між цеглинами.

Після того, як ви позбудетеся старого покриття і очистите поверхню, її потрібно обробити антисептиком для того, щоб попередити появу цвілі зовні.

Ґрунтовка

Цей етап необхідний для того, щоб, по-перше, забезпечити міцне зчеплення з наступними шарами. А, по-друге, він перешкоджає проникненню вологи всередину цегли.Слід враховувати, що всі будматеріали цього виду мають різну пористість. Для щільних цеглин підійде склад із підвищеними властивостями зчеплення. Для цегли середньої щільності можна використовувати універсальну ґрунтовку. Якщо вона пориста, то краще купити склад на мінеральній основі і нанести його в два шари.

Ґрунтувати поверхню слід шаром товщиною 0,2 міліметра.

Армування

Буде краще, якщо ви придбаєте пластиковий виріб, оскільки він не схильний до корозії. Однак, якщо ж у вас сітка металева, то попередньо обробіть її спеціальним лаком. Інакше іржа надалі може проступити у вигляді жовтуватих некрасивих плям.

Встановлення маяків

Для початку необхідно заготовити розчин, на якій будуть кріпитися маяки. Якщо у вас гіпсова штукатурка, то він робиться з гіпсу відповідно. Однак тут є одна тонкість. для полегшення роботи ця суміш має бути трохи рідшою за основну.

Що стосується встановлення маяків, то самі вони є металевими профілями завдовжки від 2,5 до 3 метрів і завтовшки 6 і 10 міліметрів. Їхню висоту і кількість ви підганяєте виходячи з розмірів кімнати. Рекомендуємо між маяками дотримуватися дистанції не більше 1,5 метра.

Далі по одній вертикальній лінії наносяться “коржі” з раніше приготованого розчину, після чого металевий профіль вдавлюється в них і вирівнюється за допомогою рівня. Таким чином робляться всі маяки, які ви збираєтеся штукатурити.

Для початку встановіть два крайніх. Якщо поверхня велика і профілів потрібно багато, то натягніть між ними волосінь для тримера, яка послужить орієнтиром для проміжних рейок.

Інструкція, як заштукатурити стіни цементним розчином

Після всіх підготовчих робіт можна приступати до найголовнішого. Вам знадобляться такі інструменти:

• кельму
• рівень
• штукатурний ковшик
• правило
• відро або таз для замішування

Замішувати слід так, як виробник вказав в інструкції. Після чого змочуємо цеглу. Це дуже важливо, оскільки якщо цей крок пропустити, то він вбере всю вологу із заготовлюваного покриття. Через це швидко застигне і ускладнить подальшу обробку.

Після зволоження поверхні за допомогою ковша починайте накидати розчин на стіну. Дайте суміші підсохнути кілька годин, потім повторіть дію. Щойно ви помітите, що матеріал став виходити за маяки, то зніміть надлишки правилом. Якщо після цього на поверхні утворилися плішини, то накидаємо матеріал у це місце і повторно вирівнюємо. Таким чином добиваємося однорідного покриття по всій поверхні.

Радимо зайвий раз не тягнути розчин, якщо у вас утворюються невеликі заглиблення. Такі місця краще розрівняти шпателем.

Після фінального нанесення покриття профілі товщиною 6 міліметрів можна залишити всередині, більші ж потрібно зсередини витягнути, інакше вони, як і армована сітка, можуть покритися іржею, яка згодом проступить зсередини на облицювальному матеріалі. Пустоти від них заповніть розчином і розрівняйте шпателем.

Подивившись відео, ви зможете підкріпити своє уявлення про те, як правильно поштукатурити цегляну стіну.

Інструкція з оздоблення гіпсом

Якщо ви зважилися на оздоблення цим матеріалом, то технологія нанесення схожа на ЦПС, але тут головна відмінність полягає в тому, що розчин наноситься шляхом розбризкування і його вирівнювання. Але враховуйте, що гіпс твердне набагато швидше цементної суміші, тому його потрібно готувати невеликими порціями і вирівнювати його треба швидко.

Максимальна товщина гіпсової штукатурки становить 2 сантиметри, якщо зробите більше, то вона може обсипатися.

Фінальна затирка

Цей крок можна застосувати до обох матеріалів. Затирку роблять ще по свіжій штукатурці за допомогою пластикової або дерев’яної гладилки круговими рухами. На цьому етапі поверхня стає ідеально рівною і готовою для забарвлення і поклейки шпалер. Якщо ж ви оштукатурили стіни під облицювання плиткою, то цей крок можна зовсім пропустити.

Декоративна штукатурка

Цей матеріал дозволяє надати поверхні свій унікальний стиль. В її складі є синтетична смола, завдяки якій склад можна вважати повноцінним і міцним облицюванням.

Види декоративної штукатурки:

У роботі така штукатурка досить невибаглива. Перед нанесенням найпершого тонкого шару встановіть армуючу сітку. дайте йому підсохнути, а далі проявіть фантазію.

Технологія нанесення

Цегла. сам по собі надійний і міцний будматеріал. Однак, якщо говорити про нього в контексті декору квартири або будинку, то він доречний далеко не у всіх інтер’єрах і стилях. Тож пропонуємо розглянути способи, як поштукатурити цегляну стіну своїми руками.

Вибираємо правильну суміш

Оздоблення цегли хоч і вважається чорновою роботою, але це дуже важливий елемент у ремонті. Адже саме від неї залежатиме те, наскільки стіни рівні та гладенькі, і як далі виглядатимуть плитка, шпалери чи інше обране вами облицювання. Тому варто дуже серйозно поставитися до цього етапу роботи і вибрати хороші матеріали.

Для того щоб зрозуміти, який же склад обирати для штукатурення стін, потрібно розглянути кожен із них окремо.

Цементно-піщана суміш (ЦПС)

Один із найпоширеніших і найдоступніших за ціною видів. Її можна приготувати своїми руками, замішавши цемент із піском у співвідношенні 1:3 з невеликою кількістю води. Однак радимо купувати таку суміш уже в магазинах, оскільки в ній гарантовано буде хороший склад. Такий розчин досить простий у застосуванні, однак мінусом є те, що він застигає близько чотирьох тижнів.

Вапняна

Також можна виготовити самому. Для цього в таз або відро помістіть гашене вапно і додайте до нього пісок у співвідношенні 1:5, після чого влийте води стільки, скільки необхідно для отримання однорідної маси. Ця суміш відмінно підійде в приміщеннях, де спостерігається підвищена вологість.

Гіпсова штукатурка

Її можна назвати “косметичною”, оскільки цей матеріал не підходить для сирих приміщень, а також там, де внутрішні перекриття схильні до ударів, вібрацій і будь-яких механічних впливів. Однак є і плюси. такий склад застигає протягом 5-7 днів.

Після того, як ми розглянули три варіанти штукатурних оздоблень, можна зробити для себе вибір, чим краще штукатурити цегляні стіни всередині будинку. Однак радимо зупиниться на ЦПС, оскільки і гіпс, і вапно істотно поступаються їй за міцністю.

Готуємо стіни

Перш ніж говорити про підготовку до штукатурки цегляних стін, варто зазначити, що кладка не повинна бути зовсім свіжою. Їй треба дати час на усадку. Інакше навіть найміцніша штукатурка швидко вкриється тріщинами і облетить. Пропонуємо покроково вивчити весь процес.

Чистка

Перш за все, необхідно очистити кладку від бруду і пилу. Якщо це оздоблення не перше, то демонтуйте старе покриття, прочистіть щіткою з металевою щетиною простір між цеглинами.

Інструкція, як заштукатурити стіни цементним розчином

Після всіх підготовчих робіт можна приступати до найголовнішого. Вам знадобляться такі інструменти:

• кельму
• рівень
• штукатурний ковшик
• правило
• відро або таз для замішування

Замішувати слід так, як виробник вказав в інструкції. Після чого змочуємо цеглу. Це дуже важливо, оскільки якщо цей крок пропустити, то він вбере всю вологу із заготовлюваного покриття. Через це швидко застигне і ускладнить подальше оздоблення.

Звичайно можна приготувати розчин самостійно, змішавши потрібні компоненти в певній пропорції, але тут легко помилитися і розчин потрібної якості не вийде. Набагато простіше купувати готові штукатурні суміші, їх зараз випускається досить багато. За ціною вони особливо не відрізняються від купівлі компонентів окремо.

Готову суміш досить засипати в ємність з водою і замішати. Після цього вона готова до роботи. Під час вибору суміші для купівлі звертайте увагу на цілісність упаковки і на термін придатності. З часом суміш змінює свої властивості. На упаковці наводиться порядок приготування розчину, кількість суміші та води. Розмішувати розчин найкраще за допомогою дриля з насадкою міксер. Для замішування в будівельному відрі достатньо насадки діаметром 6-8 см.

Штукатурка цегляних стін. Встановлення маячків

Як і будь-яка робота, штукатурка цегляних стін починається з їхньої підготовки. Звісно, стіни потрібно очистити від пилу і бруду, інакше розчин штукатурки погано схопитися зі стіною. Якщо кладку виконано із зазорами між цеглою, це добре. Якщо ж стіна складена під розшивку, на ній потрібно зробити насічки або набити армуючу сітку. Адже ви хочете, щоб стіна вийшла рівною? Тоді необхідно встановити маячки. Круті майстри можуть працювати без маячків, але якщо потім перевірити їхню роботу, то стіна не буде абсолютно рівною.

Для початку, по краях стіни, за 10-15 см від кута потрібно закріпити від верху до низу шнур із схилом і орієнтуючись на нього встановити маячок, по можливості притиснувши щільніше до стіни. Кріпити маячки можна за допомогою дюбелів і саморізів або на невеликі купки свіжого, не застиглого розчину. Таким же чином встановлюється маячок з іншого боку стіни. Після цього натягується кілька шнурів на різній висоті, між крайніми маяками і кріпляться проміжні. Відстань між ними буде залежати від довжини наявного у вас правила. Бажано, щоб воно лягало на три маяки і мало довжину 2-2,5 метра. Як правило можна використовувати рівний дерев’яний брусок, але краще алюмінієву планку. Для чистового вирівнювання розчину добре використовувати широкий шпатель, який буде лягати на два маячки.

Штукатурка цегляних стін. Нанесення гіпсового розчину

Якщо вам ніколи не доводилося штукатурити, краще для початку трохи потренуватися на непримітній ділянці цегляної кладки. Рекомендується штукатурку цегляної стіни починати зверху. Для початку розведіть трохи гіпсової суміші, приблизно 2-3 кг, щоб встигнути її виробити. Штукатурку можна наносити за допомогою штукатурної кельми або шпателя. Працювати потрібно швидко, намагаючись добре розрівнювати розчин. Потім потрібно пройти правилом від низу до верху, здійснюючи горизонтальні рухи туди сюди, для кращого розрівнювання штукатурки. Потім остаточно розрівняти довгим шпателем. Коли покриття трохи схопитися, змочити поверхню і розтерти теркою, після цього остаточно пройти широким шпателем. На поверхні не повинно залишитися западин або горбів. Якщо ви все зробите правильно, така штукатурка не вимагає додаткової шпаклівки і після повного висихання готова до оздоблювальних робіт. Її можна фарбувати або обклеювати шпалерами, можна використовувати і рідкі шпалери.

Звичайно, можна захоплювати і простір від маяка до кута. Закінчивши оштукатурювання одного прольоту між маяками, переходьте до наступного. У підсумку у вас вийде строго вертикальна поверхня та ідеально рівна.

Штукатурні роботи коштують досить дорого і не завжди виконуються якісно. “Майстри” не люблять возитися з маячками, а без них зробити рівну поверхню практично не можливо. Можна тільки зробити видимість рівної поверхні і отримати побільше грошей за швидкість. А якість виявиться потім, наприклад під час встановлення меблів.

Так само не забудьте попередньо зробити розводку електропроводки. Під час проведення штукатурних робіт електрику в приміщенні бажано знеструмити. Вологий розчин має високу провідність електричного струму, після висихання гіпс стає ізолятором. Тепер ви знаєте, як повинна виконуватися штукатурка цегляних стін, і можете виконати цю роботу самостійно, заощадивши пристойну суму грошей або грамотно проконтролювати роботу найнятих майстрів.

Штукатурка цегляних стін.

Вникати в будь-яку технологію краще з теорії. Нові суміші та процеси, помножені на фантазії майстрів, породили плутанину, розібратися в якій важко навіть тому, хто розуміє. Розбиратися потрібно, тому, як і серед фантазій можна знайти цікаві ідеї.

Теорією зазвичай служить СНиП. Але в СНиПі штукатурних робіт конкретної та корисної інформації щодо технології. п’ять, шість рядків.

Тож, краще зрозуміти основи будівельних норм Німеччини (DIN) за книгою Грасник А. і Хольцапфель В. “Бездефектне будівництво багатоповерхових будинків”. Чим цікава книга?

Двотомник складено професором та інженером-будівельником, на основі обстеження будинків, зведених у Німеччині в 1965-1971 рр. Уся інформація відноситься до цегляної кладки (90% будинків у ФРН. цегляні.) Кожна рекомендація має посилання на норми з будівництва DIN.

Погано, що автори, під час роботи над книгою, відмовилися включити великий розділ. основи будівельної фізики. Таких знань не вистачає для відсіву сучасної маячні з “YouTube”.

Книгу перекладено 1985 року. Частина технологій застаріла, але основа збереглася. Їхній досвід цікавий тим, що на 20 років раніше стали застосовувати, те що у нас зараз називається “новими технологіями”. Був час вивчити помилки і внести зміни в норми.

Далі використано багато витягів із книги і порад майстрів, чия думка збігається.

Це необхідно, щоб інформація не сприймалася як “шиза” (думка) окремої людини.

• На цегляній кладці, в момент оштукатурювання, не повинно бути пилу.
• Кладку виконано з одного матеріалу. За наявності різних матеріалів, набити на стик сітку.
• Перед нанесенням штукатурки суху цегляну кладку необхідно зволожити, а просочену водою. висушити.
• Штукатурка повинна виконуватися пошарово. Перший шар. набризг.
• Набризг виконується рідким розчином і за міцністю найміцніший із шарів.
• Набризг бажано готувати на крупнозернистому піску.

Під словами ґрунтувальний шар автори мають на увазі набризг, а не (як багато хто думає). акрилову ґрунтовку. Ґрунтовка, навпаки, заважає. Після її висихання, на цегляній стіні утворюється водовідштовхувальна плівка. Так ми самі створюємо штучно “погано всмоктувальну основу”.

Чи можна ґрунтувати цеглу перед нанесенням штукатурки?

Коли ґрунт наносять на стіну безпосередньо перед штукатуркою або додають у розчин. шкоди немає. Але якщо вже утворилася водовідштовхувальна плівка, то звичайний цементно-піщаний розчин (без добавок) триматися буде слабо.

Як чіпляється розчин (якщо його накидати як зазвичай) на ґрунтовану поверхню, зрозуміло в ролику:

Таке відео плутає смисли. Фірма “Крепс” пропонує використовувати штукатурну суміш із мінеральними добавками. Це вже інша технологія і для їхнього випадку всі дії правильні. Штукатурку з добавками неможливо накидати на стіну як звичайну ЦПС. вона липне на інструменті. А ЦПС (без вапна або модифікуючих добавок) неможливо намазувати на стіну, як суміші.

Ґрунтувати стіну з червоної цегли, а потім наносити клей або штукатурні суміші, як ґрунтувальний шар. можна. Тільки навіщо ускладнювати і здорожувати процес:

2.Друга властивість. Штукатурні шари і міцність розчину.

• Кожен наступний шар штукатурки за міцністю має бути слабшим (або дорівнювати) за попередній. Тобто, в кожному наступному за набризком шарі, частка цементу повинна зменшуватися.

Твердження про те, що занадто міцний розчин дає тріщини, а між шарами потрібно робити перерви для набору міцності, спірне. Практика показує, що тріщини в набризку не завдають шкоди, а навпаки допомагають, коли другий шар наносять того ж дня.

3.Третя властивість. Участь штукатурки у вологообміні.

Під це правило потрапляє і оштукатурювання стін, товщиною 30 см і менше:

• Зовнішня штукатурка не повинна перешкоджати руху вологи з приміщення на вулицю.
• Товщина стін, на яких виконується зовнішня штукатурка (або облицювання плиткою), має бути не менше 300 мм.

Цей висновок справедливий і до облицювання зовнішніх стін керамогранітом по поштукатуреній поверхні. Волога накопичується під шаром штукатурки з плиткою і взимку відстрілює. Найчастіше на цоколі, де ймовірніше промерзання і порушення гідроізоляції верху фундаменту.

Так відбувається не завжди. Якщо стіна товста і добре розподіляє вологу, а всередині приміщення немає підвищеної вологості (або стіни всередині обклеєні вініловими шпалерами, або облицьовані плиткою), на фасаді пошкоджень не буде:

4.Четверта властивість. Взаємний вплив гіпсового і цементного розчину.

• Маяки, встановлені з використанням гіпсу, потрібно видаляти, після виконання штукатурки.
• Гіпсова штукатурка має бути ізольована (ґрунтом або гідроізоляцією) від клею, при подальшому облицюванні плиткою.

Про це технологи Компанії Weber-Vetonit:

5.П’ята властивість. Солі як фактор пошкоджень.

Солі присутні скрізь. у воді, на якій замішують розчин, у цементі, у піску (особливо морському). Водорозчинні солі в стіні постійно переміщуються за допомогою пари і води з приміщення назовні.

Головна небезпека засолення. цегла сильніше насичується вологою, а під час кристалізації солей. збільшує об’єм. Тиск кристалів солі не витримує жодна штукатурка.

Міцність з’єднання з основою у цементної штукатурки лежить між 10 Н/мм2. 20 Н/мм2 Тиск кристалізації NaCl (залежно від температури) становить 55 Н/мм2.

Далі ролик про це чеською, але сенс зрозумілий:

Йдеться про неможливість кріплення сітки схожого на таке:

Кріплення штукатурної сітки на паркані.

Згодом весь пласт штукатурки почне “бухтіти” і триматися на трьох дротиках.

Для порівняння другий варіант сітки та її кріплення:

Кладочна сітка як основа під штукатурку.

Цементна штукатурка стін із силікатної цегли.

Говорячи про набризг на силікатну цеглу складом 1:3, німці мають на увазі цемент марки 500. Якщо використовувати цемент М400, і піврічної свіжості, то це співвідношення зсувається ближче до 1:2.5.

Найкращий варіант контактного шару (набризку) для стін із силікатної цегли. плитковий клей по ґрунтованій поверхні. Якщо штукатурка робиться як основа під керамічну плитку, то це правило обов’язкове.

Штукатурка по червоній цеглі готовими сумішами.

Готова цементна суміш, яку можна використовувати для штукатурення стін (здебільшого санвузли), може бути різна. Така суміш містить цемент, кварцовий пісок і полімерні модифікуючі добавки. Це може бути і стяжка для підлоги М150 з пластифікатором і водоутримувальними добавками.

Про добавки може бути сказано по-різному: “суміш цементів з мінеральними наповнювачами і модифікуючими полімерними добавками” або “з полімерними модифікаторами”, “пластична, що не дає усадочних тріщин, висока адгезія до основи”.

За своїми зовнішніми якостями (адгезія як у гіпсової штукатурки) така суміш відрізняється від ЦПС. цементно-піщаної суміші.

На упаковці звичайного ЦПС сухо сказано. “в основі портландцемент і фракціонований пісок”. Але остаточно зрозуміти, що перед вами. звичайна ЦПС або штукатурна суміш, можна тільки приготувавши з неї розчин.

Через різницю у властивостях часто виникає нерозуміння, чому так відбувається:

Зі звичайного ЦПС можна самому приготувати штукатурну суміш не гірше за заводську.Для цього на відро розчину додати ківш будь-якого плиткового клею. Чим дорожчий клей. тим більше в ньому добавок, тим менше можна додавати.

Це як один із можливих виходів у випадку, зазначеному вище (штукатурка по гребінці з клею). Другий спосіб. наносити ЦПС на свіжий шар клею, дотримуючись товщини, проти сповзання.

Суміші часто мають марку М100 і вище. Червона цегла зустрічається М50, М75, М 100 і вище.Не було випадку, щоб усередині приміщення, міцний шар штукатурки відірвався по шару слабкої цегли. На вулиці таке відбувається постійно. Тому, при оштукатурюванні цегляних стін у санвузлі, цементним розчином, цим правилом можна знехтувати.

Додати коментар Скасувати відповідь

Цей сайт використовує Akismet для боротьби зі спамом. Дізнайтеся як обробляються ваші дані коментарів.

Як правильно поштукатурити цегляні стіни: вибір матеріалу, технологія і нюанси

Для вирівнювання цегляних стін усередині приміщення і зовні досить часто застосовується оштукатурювання. Цементно-піщана штукатурка відмінно тримається на цегляній кладці і створює міцну поверхню, а гіпсовими сумішами можна підготувати ідеальну площину під фінішну обробку. У цій статті ми розберемо, чим штукатурити цеглу і як це правильно зробити своїми руками.

Штукатурка або облицювальна цегла?

Вид оздоблення фасаду необхідно вибрати ще на етапі закладання фундаменту. Адже облицювальна цегла істотно збільшує навантаження, тому її вагу необхідно буде обов’язково взяти до уваги.

Крім того, такій цеглі потрібна окрема опора, а також перев’язка з несучими стінами, і зробити це краще одночасно зі зведенням стін. Відкопувати фундамент пізніше і доливати основу. не найкраще рішення.

Звичайно, цегляне облицювання служить дуже довго, оновлювати його не буде потрібно протягом усього часу експлуатації будівлі. Однак часткова заміна фасаду при виборі неякісної облицювальної цегли нереальна. в цьому випадку доведеться повністю її видаляти і замінювати новою.

Врахуйте також, що за будівельними нормами оздоблення цеглою допускається лише в малоповерховому будівництві. Для висотних будинків вона не використовується. Старі будинки облицьовують нею в тому разі, якщо стінам необхідно надати додаткову жорсткість. У цьому разі необхідне доливання фундаменту або його повна заміна.

Мінуси є і при оздобленні штукатуркою. На ній доведеться періодично замазувати тріщини й оновлювати фарбування. Хоча усадочні тріщини можуть з’явитися не тільки в штукатурці, а й у цеглі.

Оздоблення штукатуркою обійдеться дешевше. Вона не вимагає посилення фундаменту і опори, та й вартість цементно-піщаного розчину значно нижча. Подальший ремонт оштукатурених стін нескладний. і дрібні, і великі дефекти виправляються легко. До того ж оштукатурювання. не складний процес, який під силу майстрам-початківцям.

Чим можна обштукатурити

Для чорнової обробки цегляних стін найчастіше використовують цементно-піщаний склад. Його переваги. це: міцність, вологостійкість, низька ціна, простота самостійного приготування.

Для зовнішніх робіт по цеглі використовують тільки розчини на цементній основі. Для робіт усередині будинку можна брати як цементні, так і гіпсові.

Гіпсові розчини

Штукатурки на основі гіпсу більш пластичні, краще наносяться і менше схильні до усадки. Покриття з них виходять гладкими за рахунок меншого розміру частинок і вимагають меншого фінішного доведення (іноді можна обійтися і зовсім без шпаклівки). Працювати з ними легко. Коштують вони трохи дорожче звичайних цементних (на 10-15%, якщо не брати до уваги суміші з поліпшувальними добавками).

Але гіпсові штукатурки добре поглинають вологу і втрачають міцність, тому використовувати їх можна в приміщеннях з нормальною вологістю. Для ванних кімнат, душових, лазень і басейнів їх не застосовують без додаткової гідроізоляції або облицювання кахлем.

Поступається цементу гіпсова штукатурка і в міцності.

Суміші на цементній основі

Якість покриття, звісно, залежить від виду використовуваної суміші. Для виготовлення цементно-піщаних сумішей для внутрішніх робіт застосовується цемент М150-200. Більш міцні склади роблять на основі цементу М300 і вище.

Як наповнювач для чорнової штукатурки використовується пісок великої фракції. Дрібніший пісок застосовується у вирівнювальних фінішних складах. Використовувати розчини з його додаванням для створення основного чорнового покриття не рекомендується. занадто великий шар може розтріскатися.

Кількість піску, що вводиться в суміш, залежить від марки цементу. У готових цементно-піщаних сумішах часто містяться добавки для надання розчину певних властивостей: пластичності, морозостійкості, поліпшення зчеплення з поверхнею тощо.

Додавання до розчину гіпсу дає змогу не тільки поліпшити його пластичність, а й збільшити адгезію і теплоізоляційні властивості штукатурки. Він також здатний вбирати надлишок вологи, покращуючи мікроклімат у приміщеннях. При її нестачі гіпс, навпаки, віддає вологу. Тобто стіни, оштукатурені гіпсовим розчином, здатні “дихати” завдяки хорошій паропроникності.

Готові суміші для вирівнювання

Для великого обсягу робіт дешевше буде приготувати штукатурку своїми силами, закупивши необхідні матеріали. Але треба бути впевненим у якості одержуваного розчину. Якщо рецептура вами ще не випробувана, то простіше зупинити свій вибір на готових сухих сумішах, які удосталь представлені на будівельному ринку.

Наведемо кілька прикладів популярних марок цементно-піщаних і гіпсових сумішей:

• Ceresit СТ29: на основі цементу з мікроволокнами, має гарну гігроскопічність і стійкість до коливань температур;
• Knauf (Адгезив): цементні з вапном для чорнових робіт за допомогою набризку розчину;
• Knauf (Унтерпутц) для чорнової обробки вологих приміщень;
• Основит Флайвелл Т-24: на основі цементу з легким наповнювачем, економічний, може використовуватися на будь-яких поверхнях, зокрема і на цегляних, має високі тепло- і звукоізоляцію;
• Старателі: високопластична цементно-піщана або універсальна цементно-піщана з додаванням матеріалів, що збільшують її морозостійкість;
• Старателі (Mixter): на основі цементу і гіпсу для внутрішнього оздоблення;
• Геркулес (цементно-піщана): дуже міцний і вологостійкий склад з хорошою адгезією;
• Геркулес (вапняно-цементна): використовується тільки для оздоблення всередині будинку;
• Волма (Аквапласт): з полегшеним наповнювачем, може застосовуватися як для фасадів, так і внутрішніх робіт:
• Юніс (Сілін фасадний): зі спеціальними добавками, що підвищують морозостійкість;
• Юніс для внутрішніх робіт і вологих приміщень.

Підготовка та ґрунтування стін

Підготовка цегляних стін під штукатурку полягає в очищенні від старих оздоблювальних матеріалів, а також пилу і бруду. Тріщини розширюють, проклеюють штукатурною сіткою, а потім замазують міцним цементним розчином. Вирівняти необхідно і занадто великі вибоїни.

Для збільшення адгезії (зчеплення) цегляну стіну потрібно ґрунтувати перед нанесенням штукатурки. Ґрунтовки бувають декількох типів:

• склади типу “Бетон актив”, “Бетоноконтакт” з додаванням цементувальних добавок і кварцового піску; застосовуються для гладких бетонних поверхонь; після нанесення поверхня стає більш шорсткою;
• для гігроскопічних матеріалів (ніздрюватого бетону і цегли) краще використовувати ґрунтовку глибокого проникнення, типу Ceresit CT17, GLIMS.PrimeГрунт, Русеан Грунт тощо.;
• універсальна: її допускається наносити на різні типи поверхонь, зокрема й цегляні стіни.

Ґрунтувати можна пензлем або валиком. Але швидше, якісніше й економічніше буде за допомогою розпилювача. Як це можна зробити, показано на

Оштукатурювання цегляної кладки

Важливим питанням є, коли можна штукатурити стіни після кладки? На це впливає кілька моментів. Якщо цегляний будинок новий, то він ще дасть усадку, фундамент має пройти хоча б один цикл заморозки-розморозки. Тому зовнішні стіни краще залишити без оздоблення до весни.

Розчин кладки схоплюється за години, а повну міцність набирає приблизно через тиждень. Відповідно внутрішні стіни з керамічної або силікатної цегли можна заштукатурювати через цей же час. При якісній кладці усадки майже не буде. Багато майстрів починають обробку на 2-3 день після зведення стіни. Це пов’язано з тим, що поверхня має бути вологою і не витягати воду з розчину, щоб не пішли тріщини.

Для кращого зчеплення штукатурки і стіни шви цегляної кладки зачищають приблизно на 1-1,5 см. Кладка впустошовку робиться так само на етапі будівництва, якщо оштукатурювання планувалося заздалегідь.

Роботи необхідно проводити за температури 5-30°С.

• Сухі суміші розводять водою. Дозування і час витримки повинні точно відповідати рекомендаціям виробників.
• Оскільки розчин на основі цементної або гіпсової суміші схоплюється швидко, розводити його занадто багато не варто. Орієнтуйтеся на витрату, зазначену виробником, це приблизно 15 кг/м2 для цементної суміші і 10 кг/м2 для гіпсової за шару 10 мм.
• Після повного висихання ґрунтувального шару для вирівнювання поверхні розставляються штукатурні маяки у вигляді металевих профілів, закріплених невеликою кількістю шпаклівки. Маяки вирівнюють по горизонталі та вертикалі за допомогою будівельного рівня поки шпаклівка не схопилася.
• Розчин може наноситися вручну або механізованим способом. В останньому випадку використовують спеціальні суміші, призначені для цих цілей (виробник вказує на упаковці, що суміш може наноситися машинним способом).
• При оштукатурюванні своїми руками розчин накидається на стіну спеціальним ковшем або шпателем. Нанесення шару товщиною понад 50 мм небажано. він може розтріскатися, за необхідності можна додати новий шар після повного затвердіння першого. При рівній кладці товщина штукатурки по цеглі складе 1-2 см.
• Потім поки розчин не схопився, його протягують правилом (будівельним інструментом у вигляді довгої металевої смуги) уздовж маяків. Починають знизу стіни і піднімають правило вгору, трохи рухаючи з боку в бік.
• Якщо суміш не заповнила весь простір між маяками, і залишилися ямки, то шпателем у ці місця додається ще розчин, і він знову вирівнюється правилом.
• Для остаточного вирівнювання стін роблять затірку отриманої поверхні. За допомогою терки з наждачкою або сіткою прибирають всі нерівності, стики шарів, борозенки т.п. Затирку цементно-піщаної штукатурки можна проводити, не чекаючи її повного висихання, інакше буде потрібно більше зусиль.
• Перед оздобленням приміщення шпалерами, фарбуванням або декоративною штукатуркою вирівняну стіну потрібно обов’язково поґрунтувати і зашпаклювати (гіпсовою або цементною шпаклівкою). Шпаклівка відрізняється від штукатурки дрібнішим розміром частинок, тому створює ідеально рівну поверхню. Але потрібна вона не завжди, наприклад, при облицюванні стін плиткою або нанесенні фактурної штукатурки шпаклювати не обов’язково. Детальніше про фінішну шпаклівку ви можете прочитати тут.

На відео нижче показано, як правильно заштукатурити цегляні стіни гіпсовим розчином. Для цементно-піщаної суміші техніка нанесення буде аналогічною.

Сподіваємося, що стаття була вам корисна. Свої відгуки та запитання залишайте в коментарях нижче.

Штукатурка цегляних стін

Облицювання цегляної кладки. невід’ємний етап будівельного процесу. При ремонті вже оштукатурених стін навіть за відсутності видимих дефектів старий шар рекомендується видалити. Згодом він почне руйнуватися і всі зусилля з оформлення приміщення будуть зведені до нуля. Якою штукатуркою краще обробити цегляну стіну, як правильно підготувати розчин і провести весь процес своїми руками, розглянемо детально.

Різновиди штукатурки

Основне завдання застосування штукатурки для цегляних стін полягає у вирівнюванні поверхні. Крім цього, вона з успіхом виконує ще кілька функцій:

• створює захисний бар’єр у разі потрапляння вологи на цегляну стіну;
• збільшує тепло- і звукоізоляційні властивості поверхні;
• служить декоративним оздобленням цегляної стіни.

Залежно від призначення, виробники пропонують кілька видів штукатурки, серед яких:

• Звичайна. Її застосовують для базового внутрішнього оздоблення приміщення, з подальшим фарбуванням або обклеюванням шпалерами.
• Спеціальні склади штукатурки кращі за своєю структурою з огляду на додаткове надання стіні тепло- і звукоізоляційних властивостей, вологостійкість поверхні також поліпшується.
• Декоративна штукатурка частіше застосовується для зовнішнього оформлення. Цегляна стіна після її нанесення може набувати кольорової, фактурної або рельєфної поверхні.

Щоб якісно обштукатурити своїми руками цегляну стіну, необхідно грамотно підібрати розчин, який складається з в’яжучого елемента і піску. Функцію сполучного компонента найчастіше виконує цемент, за необхідності може застосовуватися гіпс, вапно або глина. Склад штукатурки обирають залежно від подальших умов експлуатації цегляної кладки, чи буде це внутрішня перегородка або зовнішня стіна, піч у лазні або інше призначення.

Інструменти для роботи

Організація ремонтного процесу своїми руками передбачає наявність усіх необхідних інструментів і матеріалів. Для роботи зі штукатуркою знадобляться:

Штукатурна лопатка, призначена для дозування, змішування компонентів і розрівнювання нанесеного розчину.

• Ківш об’ємом 1 літр.
• Штукатурний кельму, напівтерок і терка.
• Правило для вирівнювання розчину по маяках своїми руками.
• Совок, “сокіл”, штукатурна кельма і вирівнювач кутовий.
• Будівельний рівень, схил, скребок.

Підготовчий етап

Іноді, щоб скоротити період ремонтних робіт, підготовка поверхні для штукатурки своїми руками проходить у прискореному режимі. Думка, що попередні кроки включають лише видалення бруду і кріпильних елементів, помилкова. Послідовність дій перед початком штукатурки стін така:

Зняти старий шар, якщо такий є, усунути виступаючу арматуру, очистити поверхню стін від пилу.

• Зовнішній огляд. Усі щілини між суміжними стінами і стелею потрібно видалити. Будь-яка тріщина не тільки зменшує теплоізоляцію приміщення, а й сприяє утворенню конденсату. Проникнення комах у таких заглибленнях також можливе.
• Перед тим, як почати ґрунтувати, краще обробити цегляну стіну антисептичним засобом. Основа стіни виконується з різної цегли, що відрізняється пористістю, тому попередня санобробка потрібна для запобігання появи цвілі.
• Стіни перед штукатуркою своїми руками обов’язково потрібно ґрунтувати. По-перше, це перешкоджає “витягуванню” з розчину вологи, по-друге, підвищує адгезію штукатурки з цеглою. Якщо потрібно ґрунтувати стіну, виконану з пористої цегли, краще використовувати склад на мінеральній основі, який характеризується глибоким проникненням. За необхідності, його наносять другим шаром.
• Якщо поверхня цегляної стіни нерівна, краще перед штукатуркою зробити армування. Сітка фіксується на металевих гачках, які “втоплюються” в шви між цегляною кладкою.

Для якісного зчеплення шару штукатурки зі стіною шви між цегляною кладкою краще поглибити.

Приготування розчину

Для штукатурки цегляних стін своїми руками здебільшого застосовують два види розчину: цементний або гіпсовий, які мають певні відмінності. Гіпсовий склад швидше схоплюється, тому готувати його потрібно невеликими порціями. Розчин на основі цементу допускається наводити у великих обсягах. Повноцінне просихання штукатурки на основі гіпсу відбувається протягом 5-6 днів. При роботі з цементним складом процес розтягується на 4 тижні.

Провести своїми руками оштукатурювання цегляних стін можна двома способами: з маячками і без них. Незалежно від обраного способу, процес підготовки розчину для штукатурки не має відмінностей. Однакові компоненти для складу беруться в різних співвідношеннях, залежно від етапу проведення робіт. чи буде це стартова або фінішна обробка. Отже, підготовка розчину для штукатурки стін власноруч включає такі кроки:

• Пісок потрібно просіяти, це допоможе очистити його від сміття і великих фракцій.
• Цемент змішується з піском до однорідної маси, орієнтовна пропорція 1:3, але краще дотримуватися рекомендацій, зазначених на упаковці виробника.
• Поступово в суміш невеликими порціями додається вода, розчин регулярно перемішується.

Технологія нанесення

Цегла. сам по собі надійний і міцний будматеріал. Однак, якщо говорити про неї в контексті декору квартири або будинку, то вона доречна далеко не у всіх інтер’єрах і стилях. Тому пропонуємо розглянути способи, як поштукатурити цегляну стіну своїми руками.

Вибираємо правильну суміш

Оздоблення цегли хоч і вважається чорновою роботою, але це дуже важливий елемент у ремонті. Адже саме від неї залежатиме те, наскільки стіни рівні та гладкі, і як далі виглядатимуть плитка, шпалери або інше обране вами облицювання. Тому варто вельми серйозно поставитися до цього етапу роботи і вибрати хороші матеріали.

Для того щоб зрозуміти, який же склад обирати для оштукатурювання стін, потрібно розглянути кожен із них окремо.

Цементно-піщана суміш (ЦПС)

Один з найпоширеніших і доступних за ціною видів. Її можна приготувати своїми руками, замішавши цемент із піском у співвідношенні 1:3 з невеликою кількістю води. Однак радимо купувати таку суміш уже в магазинах, оскільки в ній гарантовано буде хороший склад. Такий розчин досить простий у застосуванні, однак мінусом є те, що він застигає близько чотирьох тижнів.

Вапняна

Також можна виготовити самому. Для цього в таз або відро помістіть гашене вапно і додайте до нього пісок у співвідношенні 1:5, після чого влийте води стільки, скільки необхідно для отримання однорідної маси. Ця суміш відмінно підійде в приміщеннях, де спостерігається підвищена вологість.

Гіпсова штукатурка

Її можна назвати “косметичною”, оскільки цей матеріал не підходить для сирих приміщень, а також там, де внутрішні перекриття схильні до ударів, вібрацій і будь-яких механічних впливів. Однак є і плюси. такий склад застигає протягом 5-7 днів.

Після того, як ми розглянули три варіанти штукатурних оздоблень, можна зробити для себе вибір, чим краще штукатурити цегляні стіни всередині будинку. Однак радимо зупиниться на ЦПС, оскільки і гіпс, і вапно істотно поступаються їй за міцністю.

Готуємо стіни

Перш ніж говорити про підготовку до штукатурки цегляних стін, варто зазначити, що кладка не повинна бути зовсім свіжою. Їй треба дати час на усадку. Інакше навіть найміцніша штукатурка швидко вкриється тріщинами і облетить. Пропонуємо покроково вивчити весь процес.

Чистка

Перш за все, необхідно очистити кладку від бруду і пилу. Якщо це оздоблення не перше, то демонтуйте старе покриття, прочистіть щіткою з металевою щетиною простір між цеглою.

Інструкція, як заштукатурити стіни цементним розчином

Після всіх підготовчих робіт можна приступати до найголовнішого. Вам знадобляться такі інструменти:

• кельму
• рівень
• штукатурний ковшик
• правило
• відро або таз для замішування

Замішувати слід так, як виробник вказав в інструкції. Після чого змочуємо цеглу. Це дуже важливо, оскільки якщо цей крок пропустити, то він вбере всю вологу із заготовлюваного покриття. Через це швидко застигне і ускладнить подальшу обробку.

Звичайно можна приготувати розчин самостійно, змішавши потрібні компоненти в певній пропорції, але тут легко помилитися і розчин потрібної якості не вийде. Набагато простіше купувати готові штукатурні суміші, їх зараз випускається досить багато. За ціною вони особливо не відрізняються від покупки компонентів окремо.

Готову суміш досить засипати в ємність із водою і замішати. Після цього вона готова до роботи. Під час вибору суміші для купівлі звертайте увагу на цілісність упаковки і на термін придатності. З часом суміш змінює свої властивості. На упаковці наводиться порядок приготування розчину, кількість суміші та води. Розмішувати розчин найкраще за допомогою дриля з насадкою міксер. Для замішування в будівельному відрі достатньо насадки діаметром 6-8 см.

Штукатурка цегляних стін. Встановлення маячків

Як і будь-яка робота, штукатурка цегляних стін починається з їхньої підготовки. Звісно стіни потрібно очистити від пилу і бруду, інакше розчин штукатурки погано схопитися зі стіною. Якщо кладка виконана із зазорами між цеглою, це добре. Якщо ж стіна складена під розшивку, на ній потрібно зробити насічки або набити армуючу сітку. Адже ви хочете, щоб стіна вийшла рівною? Тоді необхідно встановити маячки. Круті майстри можуть працювати без маячків, але якщо потім перевірити їхню роботу, то стіна не буде абсолютно рівною.

Для початку, по краях стіни, за 10-15 см від кута потрібно закріпити від верху до низу шнур з виском і орієнтуючись на нього встановити маячок, по можливості притиснувши щільніше до стіни. Кріпити маячки можна за допомогою дюбелів і саморізів або на невеликі купки свіжого, не застиглого розчину. Таким же чином встановлюється маячок з іншого боку стіни. Після цього натягується кілька шнурів на різній висоті, між крайніми маяками і кріпляться проміжні. Відстань між ними залежатиме від довжини наявного у вас правила. Бажано щоб воно лягало на три маяки і мало довжину 2-2,5 метра. Як правило можна використовувати рівний дерев’яний брусок, але краще алюмінієву планку. Для чистового вирівнювання розчину добре використовувати широкий шпатель, який буде лягати на два маячки.

Штукатурка цегляних стін. Нанесення гіпсового розчину

Якщо вам ніколи не доводилося штукатурити, краще для початку трохи потренуватися на непримітній ділянці цегляної кладки. Рекомендується штукатурку цегляної стіни починати зверху. Для початку розведіть трохи гіпсової суміші, приблизно 2-3 кг, щоб встигнути її виробити. Штукатурку можна наносити за допомогою штукатурного кельми або шпателя. Працювати потрібно швидко, намагаючись добре розрівнювати розчин. Потім потрібно пройти правилом знизу вгору, здійснюючи горизонтальні рухи туди сюди, для кращого розрівнювання штукатурки. Потім остаточно розрівняти довгим шпателем. Коли покриття трохи схопитися, змочити поверхню і розтерти теркою, після цього остаточно пройти широким шпателем. На поверхні не повинно залишитися западин або горбів. Якщо ви все зробите правильно, така штукатурка не потребує додаткової шпаклівки і після повного висихання готова до оздоблювальних робіт. Її можна фарбувати або обклеювати шпалерами, можна використовувати і рідкі шпалери.

Звичайно можна захоплювати і простір від маяка до кута. Закінчивши оштукатурювання одного прольоту між маяками, переходьте до наступного. У підсумку у вас вийде строго вертикальна поверхня та ідеально рівна.

Штукатурні роботи коштують досить дорого і не завжди виконуються якісно. “Майстри” не люблять возитися з маячками, а без них зробити рівну поверхню практично не можливо. Можна тільки зробити видимість рівної поверхні і отримати побільше грошей за швидкість. А якість виявиться потім, наприклад під час встановлення меблів.

Так само не забудьте попередньо зробити розводку електропроводки. Під час проведення штукатурних робіт електрику в приміщенні бажано знеструмити. Вологий розчин має високу провідність електричного струму, після висихання гіпс стає ізолятором. Тепер ви знаєте, як повинна виконуватися штукатурка цегляних стін і можете виконати цю роботу самостійно, заощадивши пристойну суму грошей або грамотно проконтролювати роботу найнятих майстрів.

Штукатурка цегляних стін.

Вникати в будь-яку технологію краще з теорії. Нові суміші та процеси, помножені на фантазії майстрів, породили плутанину, розібратися в якій важко навіть тому, хто розуміє. Розбиратися потрібно, тому, як і серед фантазій можна знайти цікаві ідеї.

Теорією зазвичай слугує СНиП. Але в СНиПі штукатурних робіт конкретної і корисної інформації щодо технології. п’ять, шість рядків.

Тож, краще зрозуміти основи будівельних норм Німеччини (DIN) за книгою Грасник А. і Хольцапфель В. “Бездефектне будівництво багатоповерхових будинків”. Чим цікава книга?

Двотомник складено професором та інженером-будівельником, на основі обстеження будинків, зведених у Німеччині в 1965-1971 рр. Уся інформація стосується цегляної кладки (90% будинків у ФРН. цегляні.) Кожна рекомендація має посилання на норми з будівництва DIN.

Погано, що автори, під час роботи над книгою, відмовилися включити великий розділ. основи будівельної фізики. Таких знань не вистачає для відсіву сучасної маячні з “YouTube”.

Книгу перекладено 1985 року. Частина технологій застаріла, але основа збереглася. Їхній досвід цікавий тим, що на 20 років раніше стали застосовувати, те що у нас зараз називається “новими технологіями”. Був час вивчити помилки і внести зміни в норми.

Далі використано багато витягів із книги і порад майстрів, чия думка збігається.

Це необхідно, щоб інформація не сприймалася як “шиза” (думка) окремої людини.

• На цегляній кладці, в момент оштукатурювання, не повинно бути пилу.
• Кладку виконано з одного матеріалу. За наявності різних матеріалів, набити на стик сітку.
• Перед нанесенням штукатурки суху цегляну кладку необхідно зволожити, а просочену водою. висушити.
• Штукатурка повинна виконуватися пошарово. Перший шар. набризг.
• Набризг виконується рідким розчином і за міцністю найміцніший із шарів.
• Набризг бажано готувати на крупнозернистому піску.

Під словами ґрунтувальний шар автори мають на увазі набризг, а не (як багато хто думає). акрилову ґрунтовку. Ґрунтовка, навпаки, заважає. Після її висихання, на цегляній стіні утворюється водовідштовхувальна плівка. Так ми самі створюємо штучно “погано всмоктувальну основу”.

Чи можна ґрунтувати цеглу перед нанесенням штукатурки?

Коли ґрунт наносять на стіну безпосередньо перед штукатуркою або додають у розчин. шкоди немає. Але якщо вже утворилася водовідштовхувальна плівка, то звичайний цементно-піщаний розчин (без добавок) триматиметься слабо.

Як чіпляється розчин (якщо його накидати як зазвичай) на ґрунтовану поверхню, зрозуміло в ролику:

Таке відео плутає смисли. Фірма “Крепс” пропонує використовувати штукатурну суміш із мінеральними добавками. Це вже інша технологія і для їхнього випадку всі дії правильні. Штукатурку з добавками неможливо накидати на стіну як звичайну ЦПС. вона липне на інструменті. А ЦПС (без вапна або модифікуючих добавок) неможливо намазувати на стіну, як суміші.

Ґрунтувати стіну з червоної цегли, а потім наносити клей або штукатурні суміші, як ґрунтувальний шар. можна. Тільки навіщо ускладнювати і здорожувати процес:

2.Друга властивість. Штукатурні шари і міцність розчину.

• Кожен наступний шар штукатурки за міцністю має бути слабшим (або дорівнювати) за попередній. Тобто, в кожному наступному за набризком шарі, частка цементу повинна зменшуватися.

Твердження про те, що занадто міцний розчин дає тріщини, а між шарами потрібно робити перерви для набору міцності, спірне. Практика показує, що тріщини в набризку не приносять шкоди, а навпаки допомагають, коли другий шар наносять того ж дня.

3.Третя властивість. Участь штукатурки у вологообміні.

Під це правило потрапляє і оштукатурювання стін, товщиною 30 см і менше:

• Зовнішня штукатурка не повинна перешкоджати руху вологи з приміщення на вулицю.
• Товщина стін, на яких виконується зовнішня штукатурка (або облицювання плиткою), має бути не менше 300 мм.

Цей висновок справедливий і до облицювання зовнішніх стін керамогранітом на оштукатуреній поверхні. Волога накопичується під шаром штукатурки з плиткою і взимку відстрілює. Найчастіше на цоколі, де ймовірніше промерзання і порушення гідроізоляції верху фундаменту.

Так відбувається не завжди. Якщо стіна товста і добре розподіляє вологу, а всередині приміщення немає підвищеної вологості (або стіни всередині обклеєні вініловими шпалерами, або облицьовані плиткою), на фасаді пошкоджень не буде:

4.Четверта властивість. Взаємний вплив гіпсового і цементного розчину.

• Маяки, встановлені з використанням гіпсу, потрібно видаляти, після виконання штукатурки.
• Гіпсова штукатурка має бути ізольована (ґрунтом або гідроізоляцією) від клею, під час подальшого облицювання плиткою.

Про це технологи Компанії Weber-Vetonit:

5.П’ята властивість. Солі як фактор пошкоджень.

Солі присутні скрізь. у воді, на якій замішують розчин, у цементі, у піску (особливо морському). Водорозчинні солі в стіні постійно переміщуються за допомогою пари і води з приміщення назовні.

Головна небезпека засолення. цегла сильніше насичується вологою, а при кристалізації солей. збільшує об’єм. Тиск кристалів солі не витримує жодна штукатурка.

Міцність з’єднання з основою у цементної штукатурки лежить між 10 Н/мм2. 20 Н/мм2 Тиск кристалізації NaCl (залежно від температури) становить 55 Н/мм2.

Далі ролик про це чеською, але сенс зрозумілий:

Йдеться про неможливість кріплення сітки схожого на таке:

Кріплення штукатурної сітки на паркані.

Згодом весь пласт штукатурки почне “бухтіти” і триматися на трьох дротиках.

Для порівняння другий варіант сітки та її кріплення:

Кладочна сітка як основа під штукатурку.

Цементна штукатурка стін із силікатної цегли.

Говорячи про набризг на силікатну цеглу складом 1:3, німці мають на увазі цемент марки 500. Якщо використовувати цемент М400, і піврічної свіжості, то це співвідношення зсувається ближче до 1:2.5.

Найкращий варіант контактного шару (набризку) для стін із силікатної цегли. плитковий клей по ґрунтованій поверхні. Якщо штукатурка робиться як основа під керамічну плитку, то це правило обов’язкове.

Штукатурка по червоній цеглі готовими сумішами.

Готова цементна суміш, яку можна використовувати для штукатурення стін (здебільшого санвузли), може бути різна. Така суміш містить цемент, кварцовий пісок і полімерні модифікуючі добавки. Це може бути і стяжка для підлоги М150 з пластифікатором і водоутримувальними добавками.

Про добавки може бути сказано по-різному: “суміш цементів з мінеральними наповнювачами та полімерними добавками, що модифікують,” або “з полімерними модифікаторами”, “пластична, не дає усадочних тріщин, висока адгезія до основи”.

За своїми зовнішніми якостями (адгезія як у гіпсової штукатурки) така суміш відрізняється від ЦПС. цементно-піщаної суміші.

На упаковці звичайного ЦПС сухо сказано. “в основі портландцемент і фракціонований пісок”. Але остаточно зрозуміти, що перед вами. звичайна ЦПС або штукатурна суміш, можна тільки приготувавши з неї розчин.

Через різницю у властивостях часто виникає нерозуміння, чому так відбувається:

Зі звичайного ЦПС можна самому приготувати штукатурну суміш не гірше за заводську.Для цього на відро розчину додати ківш будь-якого плиткового клею. Чим дорожчий клей. тим більше в ньому добавок, тим менше можна додавати.

Це як один із можливих виходів у випадку, зазначеному вище (штукатурка по гребінці з клею). Другий спосіб. наносити ЦПС на свіжий шар клею, дотримуючись товщини, проти сповзання.

Суміші часто мають марку М100 і вище. Червона цегла зустрічається М50, М75, М 100 і вище.Не було випадку, щоб усередині приміщення, міцний шар штукатурки відірвався по шару слабкої цегли. На вулиці таке відбувається постійно. Тому, при оштукатурюванні цегляних стін у санвузлі, цементним розчином, цим правилом можна знехтувати.

Додати коментар Скасувати відповідь

Цей сайт використовує Akismet для боротьби зі спамом. Дізнайтеся як обробляються ваші дані коментарів.

Як правильно поштукатурити цегляні стіни: вибір матеріалу, технологія та нюанси

Для вирівнювання цегляних стін усередині приміщення і зовні досить часто застосовується оштукатурювання. Цементно-піщана штукатурка відмінно тримається на цегляній кладці і створює міцну поверхню, а гіпсовими сумішами можна підготувати ідеальну площину під фінішну обробку. У цій статті ми розберемо, чим штукатурити цеглу і як це правильно зробити своїми руками.

Штукатурка або облицювальна цегла?

Вид оздоблення фасаду необхідно вибрати ще на етапі закладання фундаменту. Адже облицювальна цегла істотно збільшує навантаження, тому її вагу необхідно буде обов’язково взяти до уваги.

Крім того, такій цеглі потрібна окрема опора, а також перев’язка з несучими стінами, і зробити це краще одночасно зі зведенням стін. Відкопувати фундамент пізніше і доливати основу. не найкраще рішення.

Звичайно, цегляне облицювання служить дуже довго, оновлювати його не буде потрібно протягом усього часу експлуатації будівлі. Однак часткова заміна фасаду при виборі неякісної облицювальної цегли нереальна. в цьому випадку доведеться повністю її видаляти і замінювати новою.

Врахуйте також, що за будівельними нормами оздоблення цеглою допускається лише в малоповерховому будівництві. Для висотних будинків вона не використовується. Старі будинки облицьовують нею в тому разі, якщо стінам необхідно надати додаткову жорсткість. У цьому разі необхідне доливання фундаменту або його повна заміна.

Мінуси є і при оздобленні штукатуркою. На ній доведеться періодично замазувати тріщини і оновлювати фарбування. Хоча усадочні тріщини можуть з’явитися не тільки в штукатурці, а й у цеглі.

Оздоблення штукатуркою обійдеться дешевше. Вона не вимагає посилення фундаменту і опори, та й вартість цементно-піщаного розчину значно нижча. Подальший ремонт оштукатурених стін нескладний. і дрібні, і великі дефекти виправляються легко. До того ж оштукатурювання. нескладний процес, який під силу майстрам-початківцям.

Чим можна обштукатурити

Для чорнової обробки цегляних стін найчастіше використовують цементно-піщаний склад. Його переваги. це: міцність, вологостійкість, низька ціна, простота самостійного приготування.

Для зовнішніх робіт по цеглі використовують тільки розчини на цементній основі. Для робіт усередині будинку можна брати як цементні, так і гіпсові.

Гіпсові розчини

Штукатурки на основі гіпсу більш пластичні, краще наносяться і менше схильні до усадки. Покриття з них виходять гладкими за рахунок меншого розміру частинок і вимагають меншого фінішного доведення (іноді можна обійтися і зовсім без шпаклівки). Працювати з ними легко. Коштують вони трохи дорожче звичайних цементних (на 10-15%, якщо не брати до уваги суміші з поліпшувальними добавками).

Але гіпсові штукатурки добре поглинають вологу і втрачають міцність, тому використовувати їх можна в приміщеннях з нормальною вологістю. Для ванних кімнат, душових, лазень і басейнів їх не застосовують без додаткової гідроізоляції або облицювання кахлем.

Поступається цементу гіпсова штукатурка і в міцності.

Суміші на цементній основі

Якість покриття, природно, залежить від виду використовуваної суміші. Для виготовлення цементно-піщаних сумішей для внутрішніх робіт застосовується цемент М150-200. Більш міцні склади роблять на основі цементу М300 і вище.

Як наповнювач для чорнової штукатурки використовується пісок великої фракції. Дрібніший пісок застосовується у вирівнювальних фінішних складах. Використовувати розчини з його додаванням для створення основного чорнового покриття не рекомендується. занадто великий шар може розтріскатися.

Кількість піску, що вводиться в суміш, залежить від марки цементу. У готових цементно-піщаних сумішах часто містяться добавки для надання розчину певних властивостей: пластичності, морозостійкості, поліпшення зчіплюваності з поверхнею тощо.

Додавання в розчин гіпсу дає змогу не тільки поліпшити його пластичність, а й збільшити адгезію і теплоізоляційні властивості штукатурки. Він також здатний вбирати надлишок вологи, покращуючи мікроклімат у приміщеннях. При її нестачі гіпс, навпаки, віддає вологу. Тобто стіни, оштукатурені гіпсовою сумішшю, здатні “дихати” завдяки хорошій паропроникності.

Готові суміші для вирівнювання

Для великого обсягу робіт дешевше буде приготувати штукатурку своїми силами, закупивши необхідні матеріали. Але треба бути впевненим у якості одержуваного розчину. Якщо рецептура вами ще не випробувана, то простіше зупинити свій вибір на готових сухих сумішах, які удосталь представлені на будівельному ринку.

Наведемо кілька прикладів популярних марок цементно-піщаних і гіпсових сумішей:

• Ceresit СТ29: на основі цементу з мікроволокнами, має гарну гігроскопічність і стійкість до коливань температур;
• Knauf (Адгезив): цементні з вапном для чорнових робіт за допомогою набризку розчину;
• Knauf (Унтерпутц) для чорнової обробки вологих приміщень;
• Основит Флайвелл Т-24: на основі цементу з легким наповнювачем, економічний, може використовуватися на будь-яких поверхнях, зокрема й цегляних, має високі тепло- і звукоізоляцію;
• Старателі: високопластична цементно-піщана або універсальна цементно-піщана з додаванням матеріалів, що збільшують її морозостійкість;
• Старателі (Mixter): на основі цементу і гіпсу для внутрішнього оздоблення;
• Геркулес (цементно-піщана): дуже міцний і вологостійкий склад з хорошою адгезією;
• Геркулес (вапняно-цементна): використовується тільки для оздоблення всередині будинку;
• Волма (Аквапласт): з полегшеним наповнювачем, може застосовуватися як для фасадів, так і внутрішніх робіт:
• Юніс (Сілін фасадний): зі спеціальними добавками, що підвищують морозостійкість;
• Юніс для внутрішніх робіт і вологих приміщень.

Підготовка та ґрунтування стін

Підготовка цегляних стін під штукатурку полягає в очищенні від старих оздоблювальних матеріалів, а також пилу і бруду. Тріщини розширюють, проклеюють штукатурною сіткою, а потім замазують міцним цементним розчином. Вирівняти необхідно і занадто великі вибоїни.

Для збільшення адгезії (зчеплення) цегляну стіну потрібно ґрунтувати перед нанесенням штукатурки. Ґрунтовки бувають декількох типів:

• склади типу “Бетон актив”, “Бетоноконтакт” з додаванням цементувальних добавок і кварцового піску; застосовуються для гладких бетонних поверхонь; після нанесення поверхня стає більш шорсткою;
• для гігроскопічних матеріалів (ніздрюватого бетону і цегли) краще використовувати ґрунтовку глибокого проникнення, типу Ceresit CT17, GLIMS.PrimeГрунт, Русеан Грунт та ін.;
• універсальна: її допускається наносити на різні типи поверхонь, зокрема й цегляні стіни.

Ґрунтувати можна пензлем або валиком. Але швидше, якісніше і економічніше буде за допомогою розпилювача. Як це можна зробити, показано на

Оштукатурювання цегляної кладки

Важливим питанням є, коли можна штукатурити стіни після кладки? На це впливає кілька моментів. Якщо цегляний будинок новий, то він ще дасть усадку, фундамент має пройти хоча б один цикл заморозки-розморозки. Тому зовнішні стіни краще залишити без оздоблення до весни.

Розчин кладки схоплюється за години, а повну міцність набирає приблизно через тиждень. Відповідно внутрішні стіни з керамічної або силікатної цегли можна заштукатурювати через цей же час. При якісній кладці усадки майже не буде. Багато майстрів починають оздоблення на 2-3 день після зведення стіни. Це пов’язано з тим, що поверхня має бути вологою і не витягати воду з розчину, щоб не пішли тріщини.

Для кращого зчеплення штукатурки і стіни шви цегляної кладки зачищають приблизно на 1-1,5 см. Кладка впустошовку робиться так само на етапі будівництва, якщо оштукатурювання планувалося заздалегідь.

Роботи необхідно проводити за температури 5-30°С.

• Сухі суміші розводять водою. Дозування і час витримки повинні точно відповідати рекомендаціям виробників.
• Оскільки розчин на основі цементної або гіпсової суміші схоплюється швидко, розводити його занадто багато не варто. Орієнтуйтеся на витрату, зазначену виробником, це приблизно 15 кг/м2 для цементної суміші і 10 кг/м2 для гіпсової за шару 10 мм.
• Після повного висихання ґрунтувального шару для вирівнювання поверхні розставляються штукатурні маяки у вигляді металевих профілів, закріплених невеликою кількістю шпаклівки. Маяки вирівнюють по горизонталі і вертикалі за допомогою будівельного рівня поки шпаклівка не схопилася.
• Розчин може наноситися вручну або механізованим способом. В останньому випадку використовують спеціальні склади, призначені для цих цілей (виробник вказує на упаковці, що суміш може наноситися машинним способом).
• При оштукатурюванні своїми руками розчин накидається на стіну спеціальним ковшем або шпателем. Нанесення шару товщиною понад 50 мм небажано. він може розтріскатися, за необхідності можна додати новий шар після повного затвердіння першого. У разі рівної кладки товщина штукатурки по цеглі складе 1-2 см.
• Потім поки розчин не схопився, його протягують правилом (будівельним інструментом у вигляді довгої металевої смуги) уздовж маяків. Починають знизу стіни і піднімають правило вгору, трохи рухаючи з боку в бік.
• Якщо суміш не заповнила весь простір між маяками, і залишилися ямки, то шпателем у ці місця додається ще розчин, і він знову вирівнюється правилом.
• Для остаточного вирівнювання стін роблять затірку отриманої поверхні. За допомогою терки з наждачкою або сіткою прибирають усі нерівності, стики шарів, борозенки тощо.п. Затирку цементно-піщаної штукатурки можна проводити не чекаючи її повного висихання, інакше знадобиться більше зусиль.
• Перед оздобленням приміщення шпалерами, фарбуванням або декоративною штукатуркою вирівняну стіну потрібно обов’язково проґрунтувати і зашпаклювати (гіпсовою або цементною шпаклівкою). Шпаклівка відрізняється від штукатурки дрібнішим розміром частинок, тому створює ідеально рівну поверхню. Але потрібна вона не завжди, наприклад, при облицюванні стін плиткою або нанесенні фактурної штукатурки шпаклювати не обов’язково. Детальніше про фінішну шпаклівку ви можете прочитати тут.

На відео нижче показано, як правильно заштукатурити цегляні стіни гіпсовим розчином. Для цементно-піщаної суміші техніка нанесення буде аналогічною.

Сподіваємося, що стаття була вам корисна. Свої відгуки та запитання залишайте в коментарях нижче.

Штукатурка цегляних стін

Облицювання цегляної кладки. невід’ємний етап будівельного процесу. Під час ремонту вже оштукатурених стін навіть за відсутності видимих дефектів старий шар рекомендується видалити. Згодом він почне руйнуватися і всі зусилля з оформлення приміщення будуть зведені до нуля. Якою штукатуркою краще обробити цегляну стіну, як правильно підготувати розчин і провести весь процес своїми руками, розглянемо детально.

Різновиди штукатурки

Основне завдання застосування штукатурки для цегляних стін полягає у вирівнюванні поверхні. Крім цього, вона з успіхом виконує ще кілька функцій:

• створює захисний бар’єр при попаданні вологи на цегляну стіну;
• збільшує тепло- і звукоізоляційні властивості поверхні;
• служить декоративним оздобленням цегляної стіни.

Залежно від призначення, виробники пропонують кілька видів штукатурки, серед яких:

• Звичайна. Її застосовують для базової внутрішньої обробки приміщення, з подальшим фарбуванням або обклеюванням шпалерами.
• Спеціальні склади штукатурки кращі за своєю структурою з огляду на додаткове надання стіні тепло- і звукоізоляційних властивостей, вологостійкість поверхні також поліпшується.
• Декоративна штукатурка частіше застосовується для зовнішнього оформлення. Цегляна стіна після її нанесення може набувати кольорової, фактурної або рельєфної поверхні.

Щоб якісно обштукатурити своїми руками цегляну стіну, необхідно грамотно підібрати розчин, який складається з в’яжучого елемента і піску. Функцію сполучного компонента найчастіше виконує цемент, за необхідності може застосовуватися гіпс, вапно або глина. Склад штукатурки вибирають залежно від подальших умов експлуатації цегляної кладки, чи буде це внутрішня перегородка або зовнішня стіна, піч у лазні або інше призначення.

Інструменти для роботи

Організація ремонтного процесу своїми руками передбачає наявність усіх необхідних інструментів і матеріалів. Для роботи зі штукатуркою знадобляться:

Штукатурна лопатка, призначена для дозування, змішування компонентів і розрівнювання нанесеного розчину.

• Ківш об’ємом 1 літр.
• Штукатурний кельму, напівтерок і терка.
• Правило для вирівнювання розчину по маяках своїми руками.
• Совок, “сокіл”, штукатурна кельма і вирівнювач кутовий.
• Будівельний рівень, схил, скребок.

Підготовчий етап

Іноді, щоб скоротити період ремонтних робіт, підготовка поверхні для штукатурки своїми руками проходить у прискореному режимі. Думка, що попередні кроки включають лише видалення бруду і кріпильних елементів, помилкова. Послідовність дій перед початком штукатурки стін така:

Зняти старий шар, якщо такий є, усунути виступаючу арматуру, очистити поверхню стін від пилу.

• Зовнішній огляд. Усі щілини між суміжними стінами і стелею потрібно видалити. Будь-яка тріщина не тільки зменшує теплоізоляцію приміщення, а й сприяє утворенню конденсату. Проникнення комах у таких заглибленнях також можливе.
• Перед тим, як почати ґрунтувати, краще обробити цегляну стіну антисептичним засобом. Основа стіни виконується з різної цегли, що відрізняється пористістю, тому попередня санобробка потрібна для запобігання появи цвілі.
• Стіни перед штукатуркою своїми руками обов’язково потрібно ґрунтувати. По-перше, це перешкоджає “витягуванню” з розчину вологи, по-друге, підвищує адгезію штукатурки з цеглою. Якщо потрібно ґрунтувати стіну, виконану з пористої цегли, краще використовувати склад на мінеральній основі, який характеризується глибоким проникненням. За необхідності, його наносять другим шаром.
• Якщо поверхня цегляної стіни нерівна, краще перед штукатуркою зробити армування. Сітка фіксується на металевих гачках, які “втоплюються” в шви між цегляною кладкою.

Для якісного зчеплення шару штукатурки зі стіною шви між цегляною кладкою краще поглибити.

Приготування розчину

Для штукатурки цегляних стін своїми руками здебільшого застосовують два види розчину: цементний або гіпсовий, які мають певні відмінності. Гіпсовий склад швидше схоплюється, тому готувати його потрібно невеликими порціями. Розчин на основі цементу допускається наводити у великих обсягах. Повноцінне просихання штукатурки на основі гіпсу відбувається протягом 5-6 днів. При роботі з цементним складом процес розтягується на 4 тижні.

Провести своїми руками оштукатурювання цегляних стін можна двома способами: з маячками і без них. Незалежно від обраного способу, процес підготовки розчину для штукатурки не має відмінностей. Однакові компоненти для складу беруться в різних співвідношеннях, залежно від етапу проведення робіт. чи буде це стартова або фінішна обробка. Отже, підготовка розчину для штукатурки стін своїми руками включає такі кроки:

• Пісок потрібно просіяти, це допоможе очистити його від сміття і великих фракцій.
• Цемент змішується з піском до однорідної маси, орієнтовна пропорція 1:3, але краще дотримуватися рекомендацій, зазначених на упаковці виробника.
• Поступово в суміш невеликими порціями додається вода, розчин регулярно перемішується.

Чи можна штукатурити силікатну цеглу?

Газосилікатні блоки. прекрасний будівельний матеріал. Конструкції з неї виходять теплими і надійними. Але після будівництва виникає питання: як виконується штукатурка будівельних газосилікатних блоків зсередини? Є спеціальна технологія виконання робіт, яку ми і розглянемо. Це допоможе швидко і якісно підготувати стіни з газосилікатних блоків до оздоблення зсередини.

Вимоги до штукатурки

Асортимент товарів для роботи досить великий, але не всі вони підійдуть для штукатурки газосилікату. Поверхня матеріалу пориста, що і викликає труднощі. Розглянемо вимоги до штукатурної суміші:

• паропроникність, завдяки якій стіна з газосилікатних блоків буде дихати;
• якщо роботи проводяться зовні, то штукатурка вибирається вологостійка і морозостійка, щоб протистояти атмосферним впливам;
• висока якість адгезії (зчеплення з поверхнею);
• хороша міцність;
• еластичність, щоб її можна було легко наносити, а під час експлуатації штукатурка не потріскалася;
• стійкість до підвищеної температури, для дотримання пожежної безпеки.

Все це важливо враховувати, перед тим як штукатурити газосилікатні блоки. Більшість із сучасних сумішей підходять практично за всіма критеріями. Якщо говорити про оздоблення газосилікатних блоків зсередини, то це набагато простіше, оскільки на склад не чиниться такий агресивний вплив.

Яку суміш вибрати

Виникає питання, чим штукатурити газосилікатні блоки всередині? Деякі вважають за краще використовувати цементно-піщані суміші для штукатурки. Але це неправильно. На те є дві вагомі причини:

• Якість зчеплення зі стіною низька. Газобетон, за рахунок своєї пористої структури, швидко вбере всю воду з суміші. У підсумку штукатурка при підсиханні покриється тріщинками. Навіть ґрунтовка не завжди допомагає позбутися такого явища.
• Ця штукатурка в рази знизить паропроникність стіни з газобетонних блоків. Мікроклімат буде порушено, а на стінах утвориться конденсат. Для стін із цегли або пінобетону це не так важливо. А будинок із газосилікату має дихати.

Замість цементно-піщаної суміші, рекомендується спеціально розроблена штукатурка для газосилікатних блоків. Вона володіє всіма необхідними властивостями, які потрібні для роботи. Для конкретики, надамо список популярних складів: Ceresit СТ 24, Atlas Silikat, Глімс TS40 Velur, Маска МШ, Сибіт. Середня витрата штукатурки. до 9 кг/м2.

Зверніть увагу! Краще зайнятися штукатуркою самому, оскільки ґрунтування і шпаклівка. ще 300/м2, армування стіни сіткою. 100/м2, фінішне фарбування. від 120/м2.

Нюанси роботи з газосилікатними блоками

Не можна порівнювати звичайну цеглу або бетон із газосилікатом. Матеріал має особливі властивості. Штукатурка стін із газосилікатних блоків має свої труднощі:

• Структура блоків. пухка, тому шар шпаклівки не врятує ситуацію. Навіть найрівнішу стіну варто обробити штукатуркою, шаром близько 5 см, після чого нанести три шари шпаклівки.
• Оскільки блоки мають високий ступінь адгезії, то шпаклювальний шар може потріскатися. Ось чому він зміцнюється армувальною сіткою. Матеріал для сітки. скловолокно. Вона прослужить набагато довше і не стане старезною.
• Ще одну особливість блоків ми згадували вище: вони відмінно вбирають вологу. Навіть гіпсові або інші склади можуть потріскатися від нестачі вологи, не кажучи вже про цементно-піщану суміш. Ось чому внутрішня штукатурка стін із газосилікатних блоків починається з їхнього зволоження. Тут важливо не перестаратися, щоб розчин не сповзав під час нанесення.
• Якщо використовується традиційна вапнякова суміш, то попередньо стіни ґрунтуються складом глибокого проникнення. Тоді штукатурка не потріскається.

З огляду на все це, можна починати процес штукатурки стін. Але спочатку подбаємо про необхідні інструменти та матеріали.

Арсенал для штукатурки

Почнемо з того, що штукатурні роботи будуть виконуватися за маяками. Це дозволить зробити поверхню ідеально рівною і спростить завдання для новачків. Нижче перелік інструментів, які будуть потрібні для роботи:

• Правило для розтягування і розрівнювання штукатурки між маяками.
• Самі маяки, зроблені з дерева або металу. Це рейки або профілі, що слугують орієнтиром.
• Рулетка, схил, маркер, рівень, дюбелі та саморізи.
• Ґрунтовка для газосилікатних блоків під штукатурку виконується завдяки валику і малярному пензлю.
• Накидання штукатурки виконується ковшем або кельмою.
• Для приготування суміш використовується відро і будівельний міксер.
• Терка і напівтерка.

Що стосується матеріалів, то тут все просто: ґрунтовка, обрана штукатурка, сітка зі скловолокна, фінішне покриття.

Усе починається з підготовки. Вона дуже важлива, оскільки кінцевий результат безпосередньо залежить від цього. Інструкція така:

• Для початку поверхня очищається від усього зайвого: пил, бруд, плями, старе покриття.
• Після чого наноситься ґрунтовка. Простіше робити це валиком, а важкодоступні місця обробляти пензликом.
• Як варіант, на стіні можна зробити насічки замість ґрунтовки. Вони робляться кутовою шліфмашинкою.
• Наприкінці залишається виконати встановлення маяків. Це один зі складних етапів, без якого штукатурка газосилікату буде проблематичною.

Встановлення маяків починається з розмітки на стіні. Для початку від кута стіни потрібно відступити 30 см, від підлоги і стелі 15 см і накреслити рівну волосінь для тримера. Те ж саме зробити з іншого боку. У точках, де закінчуються лінії, просвердлити отвір, вбити туди дюбелі і закрутити саморізи. Утворені кріплення вирівняти за рівнем, щоб вони мали одну глибину. Залишок стіни теж розмітити, витримуючи відступ від ліній у 130-150 см.

Зверніть увагу! Відстань від маяків не повинна перевищувати довжину робочого правила.

Далі вони з’єднуються в горизонтальному положенні за допомогою нитки, утворюючи прямокутник на стіні. Маркерами намічаються ті місця, де нитка перетинається з накресленою всередині лінією. Там свердлиться отвір, вставляється дюбель і закручується саморіз. Залишилося натягнути діагональні нитки для перевірки рівності. Усі елементи мають перебувати в одній площині.

Залишилося тільки встановити маяки за накресленими лініями. Монтаж виконується на розчин або на кріпильні елементи. Якщо стіни відносно рівні, можна обійтися фіксацією на розчин, який невеликими порціями наносять по лінії з інтервалом до 20 см. Профіль утоплюється в розчин і вирівнюється за вкрученими саморізами. Тепер можна наносити штукатурку.

Оштукатурювання стін

Робота починається з приготування розчину. Зазвичай інструкція вказана на упаковці від товару. Знадобиться будівельний міксер і ємність для замісу. Консистенція штукатурки повинна нагадувати пасту. Якщо ґрунтувальний шар відсутній, то стіна трохи зволожується. Поетапна інструкція штукатурення газосилікатних блоків:

• За допомогою кельми або ковша склад наноситься на стіну товстим шаром. Робота виконується знизу, просуваючись вгору. Не варто заповнювати всю стіну, а тільки одну секцію з двох маяків.
• Далі за допомогою правила, штукатурка для газосилікату розтягується і поверхня вирівнюється. При цьому рухи мають бути зигзагоподібними, починаючи знизу, просуваючись вгору.
• Надлишки складу накидаються наверх. Робота виконується до тих пір, поки вся секція не буде заповнена і ідеально вирівняна. Порада! Товщина шару залежить від розташування маяків. Якщо товщина перевищує 3 мм, то потрібна армувальна сітка. Вона втоплюється в розчин. Поверхня має бути рівною і без складок.
• За таким принципом обробляється вся поверхня стіни з газосилікатних блоків. Особливу увагу слід приділити кутам. Вони мають бути рівними і добре укріпленими.
• Коли стіна оброблена і трохи підсохла, маяки можна видалити зі стіни. Після них залишаться штроби без розчину. Вони теж заповнюються сумішшю і вирівнюються.
• Рівність отриманої стіни перевіряється за допомогою рівня.
• Коли поверхня підсохла, можна приступати до шліфування стін. Він виконується теркою і напівтеркою.

На цьому етап штукатурки стіни завершено. Подальші маніпуляції залежать від фінішного декоративного шару. Якщо планується оздоблення шпалерами, фарбування або декоративна штукатурка, то поверхня обробляється стартовою і фінішною шпаклівкою. Після цього її можна фарбувати або наклеювати шпалери. Ось і все, роботи з оштукатурювання газосилікатних блоків завершено.

Підіб’ємо підсумки

Виконавши всі роботи своїми руками, можна заощадити десятки тисяч. Зекономлені кошти можна витратити на меблі, якісні оздоблювальні матеріали або щось інше. Якщо ви вперше будете займатися цією роботою, краще детально вивчити весь процес і тільки потім займатися штукатуркою газосилікатних блоків. Зробити все своїми руками цілком реально. Залишилося реалізувати все це на практиці.

Штукатурка силікатної цегли: особливості та основні етапи

Штукатурка стін із силікатної цегли проводиться з урахуванням характерних особливостей цього матеріалу, тому має деякі відмінності від стандартної техніки. Ми розповімо про ці відмінності і продемонструємо, як штукатурити силікатну цеглу правильно.

Штукатурка по силікатній цеглі має свої особливості.

Силікатна цегла

Склад і особливості

Силікатна цегла відрізняється складом, чим і продиктовані її основні особливості (дізнайтеся тут, як класти шпаклівку на стіни і стелі).

Складається цей матеріал з таких компонентів:

• Кварцовий пісок. Складає близько 90% маси виробу і є натуральною екологічно чистою сировиною;
• Повітряне вапно. Другий основний компонент суміші, з якої пресують цеглу, також абсолютно нешкідливий і чистий з точки зору наявності токсинів та інших небажаних домішок продукт;
• Лугостійкі та атмосферостійкі пігменти. Додаються для фарбування готового виробу, здебільшого використовують безпечні штучні барвники.

За допомогою пігментації створюють широкий асортимент забарвлень.

Цю просту суміш пресують у сухому вигляді, створюючи форму виробу, а потім брусок піддають автоклавній обробці при температурі водяної пари близько 200 градусів і тиску близько 8. 12 атмосфер (автоклавний синтез), унаслідок чого отримуємо міцну і гладку силікатну цеглу.

До переваг цього виду цегли можна віднести такі особливості:

• Гладка якісна поверхня білого кольору дозволяє будувати рівні красиві стіни;
• Екологічність складу. Матеріал повністю безпечний і складається з натуральних компонентів;
• Хороші показники звукоізоляції дають змогу успішно використовувати матеріал не тільки для зведення зовнішніх огороджувальних конструкцій, а й будівництва міжкімнатних і міжквартирних перегородок;
• Висока міцність і надійність дозволяють будівельникам гарантувати 50 і більше років нормальної експлуатації фасадів з цього матеріалу;
• Непогана морозостійкість дає можливість використовувати силікатну цеглу в умовах клімату;
• Невибагливість до зовнішніх умов. Поверхні із силікатного матеріалу довго зберігають свою цілісність і красу;
• Порівняно невисока ціна.

Матеріал дозволяє зводити рівні якісні стіни.

Є й недоліки: боязнь вологи та високих температур. Через ці недоліки цей різновид цегли не використовують при будівництві колодязів, фундаментів, печей, труб і резервуарів. В інших сферах будівництва матеріал використовується дуже широко завдяки своїм властивостям і доступності.

Важливо! Силікатна цегла складається з наповнювача дрібної фракції, тому має більшу щільність порівняно з керамічною цеглою, а також більш гладку і менш пористу поверхню.

Оштукатурювання

Деякі особливості матеріалу впливають на техніку його штукатурки.

Є дві особливості силікатної цегли, які найбільше впливають на підхід до нанесення штукатурки на її поверхню:

• Гладка і щільна фактура. Через таку структуру до матеріалу погано прилипає розчин, тому в процесі штукатурки обов’язково використовується армувальна сталева сітка, яку міцно фіксують на стіні дюбелями, а також не можна обходитися без ґрунтування;
• Боязнь води. У результаті захисний штукатурний шар має бути товщим, що разом із поганою адгезією розчину до поверхні ускладнює монтаж, розтягує терміни робіт і підвищує їхню трудомісткість і вартість.

Загальна техніка нанесення розчину не відрізняється від традиційної.

Висока міцність і надійність дозволяють використовувати силікатні стіни без штукатурного покриття, однак тут є одне “але”: матеріал має білий колір і рівну поверхню, через це на ньому видно будь-який бруд. Згодом стіни набувають сірого або землистого відтінку, а через постійний вплив вологи поверхня може почати відшаровуватися і руйнуватися.

Висока якість геометрії виробів дозволяє залишати фасади без оздоблення.

Важливо! Загалом техніка нанесення штукатурного розчину не відрізняється від загальноприйнятої, єдина відмінність. більша витрата матеріалу і праці, а також складність із формуванням товстого шару покриття.

Монтаж

Штукатурку наносять за звичайною схемою.

Для цього нашими фахівцями складена покрокова інструкція:

• Стіну приводимо до ладу: відбиваємо старе оздоблення, ремонтуємо тріщини, очищаємо поверхню від бруду і пилу і наносимо на неї ґрунтувальний склад глибокого проникнення;

Стіну приводимо до ладу і ґрунтуємо.

• Беремо сталеву штукатурну сітку і набиваємо її на стіну за допомогою дюбелів із широкими капелюшками. На один квадратний метр площі стіни робимо не менше 20 кріплень;

Набиваємо штукатурну сітку.

• З боків стіни, на відстані 30 см від кутів, вбиваємо дюбелі і робимо схили. Потім з’єднуємо верхні та нижні пари дюбелів горизонтальними нитками і регулюємо їх так, щоб мінімальна відстань до стіни становила не менше 20 мм. Діагоналі отриманого прямокутника також відзначаємо нитками і добиваємося, щоб вони злегка стикалися, але вертикальне положення площини відповідало схилам;

Мінімальна відстань до стіни. не менше 2 см.

• Залишаємо верхню і нижню нитки натягнутими і за ними виставляємо маяки. Для цього на стіну монтуємо відрізки металевого профілю або прутка по всій висоті з кроком 150 см, відстань до країв. 30 см. Профілі фіксуємо за допомогою цементного розчину;

Встановлюємо маяки з профілю.

• Готуємо штукатурний розчин із цементу і піску в пропорції 1:5, також можна додати одну частину гашеного вапна або азбесту. Коли маяки присохли, накидаємо розчин ковшиком на поверхню між двома сусідніми профілями, під час потрапляння порції розчину на стіну має лунати характерний ляпас;

Накидаємо розчин штукатурним ковшем.

• Коли проміжок заповнений, проводимо по маяках правило знизу вгору, знімаючи зайвий шар і розподіляючи його по поверхні. Основне завдання сформувати основний шар з рівною площиною, якість поверхні зараз не головне;

Рівняємо шар за маяками за допомогою правила.

• Коли стіна покрита повністю, чекаємо не менше 7 годин, поки розчин схопиться. Після цього акуратно витягуємо маяки;

Сліди від маяків легко замазати.

• Беремо штукатурну тертку і наносимо розчин на поверхню подібно до шпаклівки, при цьому втираючи його в стіну круговими рухами до отримання гладкої однорідної поверхні. Ніяких вад і нерівностей залишатися не повинно.

Виконуємо остаточну затірку стін.

Важливо! Під час затирання нарощувати шар небажано, тому в деяких місцях можна просто змочувати поверхню і розтирати її покриття до рівного стану.

Штукатурні роботи по силікатній цеглі ускладнюються порівняно більш товстим шаром і поганим зчепленням розчину з поверхнею, однак, в цілому процес мало відрізняється від звичної процедури нанесення штукатурки (читайте також статтю “Штукатурний пістолет і його застосування”).

Ми розповіли про особливості цього процесу за допомогою докладної інструкції, яка разом з відео в цій статті допоможе вам виконати весь обсяг робіт.

Як правильно поштукатурити цегляні стіни: вибір матеріалу, технологія і нюанси

Для вирівнювання цегляних стін усередині приміщення і зовні досить часто застосовується оштукатурювання. Цементно-піщана штукатурка відмінно тримається на цегляній кладці і створює міцну поверхню, а гіпсовими сумішами можна підготувати ідеальну площину під фінішну обробку. У цій статті ми розберемо, чим штукатурити цеглу і як це правильно зробити своїми руками.

Штукатурка або облицювальна цегла?

Вид оздоблення фасаду необхідно вибрати ще на етапі закладання фундаменту. Адже облицювальна цегла істотно збільшує навантаження, тому її вагу необхідно буде обов’язково взяти до уваги.

Крім того, такій цеглі потрібна окрема опора, а також перев’язка з несучими стінами, і зробити це краще одночасно зі зведенням стін. Відкопувати фундамент пізніше і доливати основу. не найкраще рішення.

Звісно, цегляне облицювання служить дуже довго, оновлювати його не буде потрібно протягом усього часу експлуатації будівлі. Однак часткова заміна фасаду при виборі неякісної облицювальної цегли нереальна. в цьому випадку доведеться повністю її видаляти і замінювати новою.

Врахуйте також, що за будівельними нормами оздоблення цеглою допускається лише в малоповерховому будівництві. Для висотних будинків вона не використовується. Старі будинки облицьовують нею в тому разі, якщо стінам необхідно надати додаткову жорсткість. У цьому випадку необхідна доливка фундаменту або його повна заміна.

Мінуси є і при оздобленні штукатуркою. На ній доведеться періодично замазувати тріщини і оновлювати фарбування. Хоча усадочні тріщини можуть з’явитися не тільки в штукатурці, а й у цеглі.

Оздоблення штукатуркою обійдеться дешевше. Вона не вимагає посилення фундаменту і опори, та й вартість цементно-піщаного розчину значно нижча. Подальший ремонт оштукатурених стін нескладний. і дрібні, і великі дефекти виправляються легко. До того ж оштукатурювання. нескладний процес, який під силу майстрам-початківцям.

Чим можна оштукатурити

Для чорнової обробки цегляних стін найчастіше використовують цементно-піщаний склад. Його переваги. це: міцність, вологостійкість, низька ціна, простота самостійного приготування.

Для зовнішніх робіт по цеглі використовують тільки розчини на цементній основі. Для робіт усередині будинку можна брати як цементні, так і гіпсові.

Гіпсові розчини

Штукатурки на основі гіпсу більш пластичні, краще наносяться і менше схильні до усадки. Покриття з них виходять гладкими за рахунок меншого розміру частинок і вимагають меншого фінішного доведення (іноді можна обійтися і зовсім без шпаклівки). Працювати з ними легко. Коштують вони трохи дорожче звичайних цементних (на 10-15%, якщо не брати до уваги суміші з поліпшувальними добавками).

Але гіпсові штукатурки добре поглинають вологу і втрачають міцність, тому використовувати їх допускається в приміщеннях з нормальною вологістю. Для ванних кімнат, душових, лазень і басейнів їх не застосовують без додаткової гідроізоляції або облицювання кахлем.

Поступається цементу гіпсова штукатурка і в міцності.

Суміші на цементній основі

Якість покриття, звісно, залежить від виду використовуваної суміші. Для виготовлення цементно-піщаних сумішей для внутрішніх робіт застосовується цемент М150-200. Більш міцні склади роблять на основі цементу М300 і вище.

Як наповнювач для чорнової штукатурки використовується пісок великої фракції. Дрібніший пісок застосовується у вирівнювальних фінішних складах. Використовувати розчини з його додаванням для створення основного чорнового покриття не рекомендується. занадто великий шар може розтріскатися.

Кількість піску, що вводиться в суміш, залежить від марки цементу. У готових цементно-піщаних сумішах часто містяться добавки для надання розчину певних властивостей: пластичності, морозостійкості, поліпшення зчеплення з поверхнею тощо.

Додавання в розчин гіпсу дає змогу не тільки поліпшити його пластичність, а й збільшити адгезію і теплоізоляційні властивості штукатурки. Він також здатний вбирати надлишок вологи, покращуючи мікроклімат у приміщеннях. При її нестачі гіпс, навпаки, віддає вологу. Тобто стіни, оштукатурені гіпсовою сумішшю, здатні “дихати” завдяки хорошій паропроникності.

Готові суміші для вирівнювання

Для великого обсягу робіт дешевше буде приготувати штукатурку своїми силами, закупивши необхідні матеріали. Але треба бути впевненим у якості одержуваного розчину. Якщо рецептура вами ще не випробувана, то простіше зупинити свій вибір на готових сухих сумішах, які удосталь представлені на будівельному ринку.

Наведемо кілька прикладів популярних марок цементно-піщаних і гіпсових сумішей:

• Ceresit СТ29: на основі цементу з мікроволокнами, має гарну гігроскопічність і стійкість до коливань температур;
• Knauf (Адгезив): цементні з вапном для чорнових робіт за допомогою набризку розчину;
• Knauf (Унтерпутц) для чорнової обробки вологих приміщень;
• Основит Флайвелл Т-24: на основі цементу з легким наповнювачем, економічний, може використовуватися на будь-яких поверхнях, зокрема і на цегляних, має високі тепло- і звукоізоляцію;
• Старателі: високопластична цементно-піщана або універсальна цементно-піщана з додаванням матеріалів, що збільшують її морозостійкість;
• Старателі (Mixter): на основі цементу і гіпсу для внутрішнього оздоблення;
• Геркулес (цементно-піщана): дуже міцний і вологостійкий склад з хорошою адгезією;
• Геркулес (вапняно-цементна): використовується тільки для оздоблення всередині будинку;
• Волма (Аквапласт): з полегшеним наповнювачем, може застосовуватися як для фасадів, так і внутрішніх робіт:
• Юніс (Сілін фасадний): зі спеціальними добавками, що підвищують морозостійкість;
• Юніс для внутрішніх робіт і вологих приміщень.

Підготовка та ґрунтування стін

Підготовка цегляних стін під штукатурку полягає в очищенні від старих оздоблювальних матеріалів, а також пилу і бруду. Тріщини розширюють, проклеюють штукатурною сіткою, а потім замазують міцним цементним розчином. Вирівняти необхідно і занадто великі вибоїни.

Для збільшення адгезії (зчеплення) цегляну стіну потрібно ґрунтувати перед нанесенням штукатурки. Ґрунтовки бувають декількох типів:

• склади типу “Бетон актив”, “Бетоноконтакт” з додаванням цементувальних добавок і кварцового піску; застосовуються для гладких бетонних поверхонь; після нанесення поверхня стає більш шорсткою;
• для гігроскопічних матеріалів (ніздрюватого бетону і цегли) краще використовувати ґрунтовку глибокого проникнення, типу Ceresit CT17, GLIMS.PrimeГрунт, Русеан Грунт та ін.;
• універсальна: її допускається наносити на різні типи поверхонь, зокрема й цегляні стіни.

Ґрунтувати можна пензлем або валиком. Але швидше, якісніше і економічніше буде за допомогою розпилювача. Як це можна зробити, показано на

Оштукатурювання цегляної кладки

Важливим питанням є, коли можна штукатурити стіни після кладки? На це впливає кілька моментів. Якщо цегляний будинок новий, то він ще дасть усадку, фундамент має пройти хоча б один цикл заморозки-розморозки. Тому зовнішні стіни краще залишити без оздоблення до весни.

Розчин кладки схоплюється за години, а повну міцність набирає приблизно через тиждень. Відповідно внутрішні стіни з керамічної або силікатної цегли можна заштукатурювати через цей же час. При якісній кладці усадки майже не буде. Багато майстрів починають обробку на 2-3 день після зведення стіни. Це пов’язано з тим, що поверхня має бути вологою і не витягати воду з розчину, щоб не пішли тріщини.

Для кращого зчеплення штукатурки і стіни шви цегляної кладки зачищають приблизно на 1-1,5 см. Кладка впустошовку робиться так само на етапі будівництва, якщо оштукатурювання планувалося заздалегідь.

Роботи необхідно проводити за температури 5-30°С.

• Сухі суміші розводять водою. Дозування і час витримки повинні точно відповідати рекомендаціям виробників.
• Оскільки розчин на основі цементної або гіпсової суміші схоплюється швидко, розводити його занадто багато не варто. Орієнтуйтеся на витрату, зазначену виробником, це приблизно 15 кг/м2 для цементної суміші і 10 кг/м2 для гіпсової за шару 10 мм.
• Після повного висихання ґрунтувального шару для вирівнювання поверхні розставляють штукатурні маяки у вигляді металевих профілів, закріплених невеликою кількістю шпаклівки. Маяки вирівнюють по горизонталі і вертикалі за допомогою будівельного рівня поки шпаклівка не схопилася.
• Розчин може наноситися вручну або механізованим способом. В останньому випадку використовують спеціальні склади, призначені для цих цілей (виробник вказує на упаковці, що суміш може наноситися машинним способом).
• При оштукатурюванні своїми руками розчин накидається на стіну спеціальним ковшем або шпателем. Нанесення шару товщиною понад 50 мм небажано. він може розтріскатися, за необхідності можна додати новий шар після повного затвердіння першого. При рівній кладці товщина штукатурки по цеглі складе 1-2 см.
• Потім поки розчин не схопився, його протягують правилом (будівельним інструментом у вигляді довгої металевої смуги) уздовж маяків. Починають знизу стіни і піднімають правило вгору, трохи рухаючи з боку в бік.
• Якщо суміш не заповнила весь простір між маяками, і залишилися ямки, то шпателем у ці місця додають ще розчин, і він знову вирівнюється правилом.
• Для остаточного вирівнювання стін роблять затірку отриманої поверхні. За допомогою терки з наждачкою або сіткою прибирають усі нерівності, стики шарів, борозенки тощо.п. Затирку цементно-піщаної штукатурки можна проводити, не чекаючи її повного висихання, інакше буде потрібно більше зусиль.
• Перед оздобленням приміщення шпалерами, фарбуванням або декоративною штукатуркою вирівняну стіну потрібно обов’язково поґрунтувати і зашпаклювати (гіпсовою або цементною шпаклівкою). Шпаклівка відрізняється від штукатурки дрібнішим розміром частинок, тому створює ідеально рівну поверхню. Але потрібна вона не завжди, наприклад, при облицюванні стін плиткою або нанесенні фактурної штукатурки шпаклювати не обов’язково. Детальніше про фінішне шпаклювання ви можете прочитати тут.

На відео нижче показано, як правильно заштукатурити цегляні стіни гіпсовим розчином. Для цементно-піщаної суміші техніка нанесення буде аналогічною.

Штукатурка силікатної цегли: особливості та основні етапи

Стінова штукатурка з цегли силікатної робиться з урахуванням відмінних властивостей цього матеріалу, і тому має певні відмінності від звичайної техніки. Ми розповімо про ці відмінності та покажемо, як оштукатурювати цеглу силікатну точно.

Штукатурка по силікатній цеглі має власні відмінні характеристики.

специфіки цегла

і Силікатний Склад

На фотографії особливо звичайний різновид цегли силікатної.

Цегла силікатна виділяється складом, чим і продиктовані її важливі відмінні характеристики (запитайте тут, як класти шпаклівку на стіни і стелі).

Складається цей матеріал з подібних елементів:

• Пісок на основі кварцу. Складе близько 90% маси виробу і вважається справжньою чистою в екологічному плані сировиною;
• Повітряне вапно. Другий головний елемент суміші, з якої пресують цеглу, також повністю нешкідливий і чистенький з погляду присутності токсинів та інших непотрібних домішок продукт;
• Лугостійкі та атмосферостійкі пігменти. Додаються для покриття фарбою готового виробу, здебільшого застосовуються безпечні не справжні барвники.

За допомогою пігментації роблять великий вибір кольорів.

Цю звичайну суміш пресують у сухому вигляді, виконуючи форму виробу, а потім брусок піддають автоклавному обробленню при температурі пари на воді близько 200 градусів і тиску близько 8. 12 установок (автоклавне з’єднання), через яке виходить міцна і гладенька цегла силікатна.

До переваг даного виду цегли відносять такі відмінні характеристики:

• Гладенька високоякісна поверхня білого кольору дає можливість зводити ідеальні красиві стіни;
• Екологічність складу. Матеріал цілком безпечний і складається зі справжніх елементів;
• Відмінні показники шумоізоляції дають можливість вдало застосовувати матеріал не тільки для будівництва зовнішніх конструкцій огорожі, а й будівництва міжкімнатних і перегородок між квартирами;
• надійність і висока міцність дають можливість будівельникам забезпечувати 50 і більше років звичайної експлуатації фасадів з цього матеріалу;
• Хороша морозостійкість дає змогу застосовувати цеглу силікатну в умовах вітчизняного мікроклімату;
• Невибагливість до зовнішніх вимог. Площини із силікатного матеріалу довго бережуть красу і свою цілісність;
• Відносно невелика вартість.

Матер’ял дає можливість споруджувати ідеальні гарні стіни.

Є й погані якості: побоювання вологості та великих температур. Через ці мінуси цей різновид цегли не застосовують при спорудженні колодязів, фундаментів, печей, труб і резервуарів. В інших будівельних сферах матеріал застосовується досить широко завдяки доступності та своїм властивостям.

Головне! Цегла силікатна складається з наповнювача невеликої фракції, і тому має більшу щільність, порівняно з цеглою з кераміки, і ще більш гладеньку та менше пористу поверхню.

Оштукатурювання

Окремі відмінні характеристики матеріалу впливають на техніку його штукатурки.

Є дві відмінні характеристики цегли силікатної, які найкраще впливають на підхід до нанесення штукатурки на поверхню її:

• Гладенька і міцна фактура. Через таку структуру до матеріалу погано липне розчин, і тому в процедурі штукатурки неодмінно застосовується армувальна сталева сіточка, яку міцно фіксують на поверхні стіни дюбелями, і ще не можна обходитися без ґрунтування;
• Побоювання води. У підсумку захисний шар штукатурки зобов’язаний бути товщим, що разом із поганою адгезією розчину до площини ускладнює монтаж, розтягує робочі терміни і збільшує їхні ресурси праці та ціну.

Загальна техніка нанесення розчину не виділяється від класичної.

надійність і висока міцність дають можливість застосовувати силікатні стіни без штукатурного покриття, однак тут є одне “але”: матеріал білого кольору та ідеальну поверхню, через це на ньому видно будь-який бруд. Після певного часу стіни набувають сірого або землистого відтінку, а через безперервну дію вологості поверхня може почати відшаровуватися і руйнуватися.

Високий рівень якості геометрії виробів дає можливість залишати фасади без облицювання.

Головне! Загалом техніка нанесення розчину штукатурки не відрізняється від загальноприйнятої, єдина відмінність. більша витрата матеріалу і праці, і ще труднощі з появою товстого шару покриття.

Монтаж

Штукатурку наносять за звичайною схемою.

Зараз ми розповімо, як заштукатурити цеглу силікатну власними руками (див.також замітку “Штукатурка для газосилікатних блоків. відмінні характеристики цього виду матеріалів і правила роботи з ними” ).

Для цього нашими професіоналами складена докладна інструкція:

• Стінку приводимо до ладу: відбиваємо застаріле облицювання, піддаємо ремонту тріщини, потрібно почистити поверхню від бруду і пилу і наносимо на неї склад ґрунту хорошого проникнення;

Стінку приводимо до ладу і ґрунтуємо.

• Беремо сталеву штукатурну сіточку і набиваємо її на стіну за допомогою дюбелів із широкими капелюшками. На один метр квадратний площі стіни робимо не менше 20 кріплень;

Набиваємо штукатурну сіточку.

• З боків стіни, на відстань 30 см від кутів, вбиваємо дюбеля і виконуємо схили. Потім об’єднуємо нижні і верхні пари дюбелів у горизонтальному положенні нитками і регулюємо їх так, щоб відстань щонайменше до стінки становила не менше 20 мм. Діагоналі отриманого прямокутника також відзначаємо нитками і досягаємо, щоб вони легенько межували, але прямовисне положення поверхні підходило схилам;

Відстань мінімум до стінки. не менше 2 см.

• Залишаємо нижню і верхню нитки натягнутими і за ними ставимо маяки. Для цього на стіну збираємо відрізки профілю з металу або прутка по всій висоті з кроком 150 см, відстань до країв. 30 см. Профілі відзначаємо за допомогою розчину з цементу;
• Готуємо розчин штукатурки з цементу і піску в пропорції 1:5, також додати можна одну частину гашеного вапна або азбесту. Коли маяки присохли, накидаємо розчин ковшиком на поверхню між 2-ма сусідніми профілями, під час потрапляння порції розчину на стіну має лунати характерний ляпас;

Накидаємо розчин штукатурним ковшем.

• Коли зазор наповнений, проводимо по маяках правило знизу вгору, знімаючи зайвий шар і розподіляючи його по площині. Головне завдання створити головний шар з площиною ідеально рівною, якість площини тепер не найголовніше;

Вирівнюємо шар по маяках за допомогою правила.

• Коли стіна накрита цілком, очікуємо не менше 7 годин, поки розчин схопиться. Потім ретельно витягуємо маяки;

Сліди від маяків дуже легко замазати.

• Беремо штукатурну тертку і наносимо розчин на поверхню на зразок шпаклівки, плюс до цього втираючи його в стінку круговими рухами до отримання гладенької однорідної площини. нерівностей і Ніяких вад залишатися не повинно.

Виконуємо заключну затірку стін.

Головне! Під час затирання збільшувати шар небажано, і тому в багатьох місцях можна просто мочити поверхню і розтирати її покриття до ідеального стану.

Штукатурні роботи по силікатній цеглі ускладнюються відносно більш товстим шаром і поганим зчепленням розчину з площиною, але, загалом, процес мало вирізняється зі звичайної процедури нанесення штукатурки (читайте також замітку “Штукатурний пістолет і його використання”).

Ми розповіли про специфіку цього процесу за допомогою докладної інструкції, яка разом з відео в цій замітці зможе допомогти вам зробити весь робочий обсяг.

Про що стаття